міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

 

 

 

 

 

Навчально-методичний посібник

 

для самостійної роботи

і семінарських занять

з навчальної дисципліни

“історія держави і права україни”

(відповідно до вимог ECTS)

 

 

для студентів І курсу

 

 

 

Харків

2007

 

 

 

З м і с т

 

 

1. Вступ.................................................................................

3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських

    занять, самостійної роботи..............................................

 

5

3. Програма навчальної дисципліни “Історія держави
    і права України”...............................................................

 

7

4. Плани семінарських занять з історії держави і права

    України..............................................................................

 

27

5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль

    знань студентів.................................................................

 

45

6. Індивідуальна робота студентів з філософії..................

50

7. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної  дисципліни........................................................................

 

51

8. Контрольні питання для підготовки до іспиту..............

53

 

 

 

1. ВСТУП

 

Історія держави і права України є фундаментальною навчальною дисципліною має на меті навчити студентів розуміти державно-правові реалії сучасності, сутність, негативні та позитивні сторони чинного права, передбачає пізнання і використання закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держав і правових систем, прогнозування їх подальшої еволюції.

Навчальна дисципліна дає уяву про: предмет і метод історії держави і права; її місце в системі юридичних наук; методологію її викладу і вивчення; зміст основних категорій історико-правової науки; її основні теоретичні напрямки; періодизацію курсу історії держави і права України; становлення держави і формування права; загальне і особливе у виникненні та розвитку держави і права; правове становище окремих соціальних груп населення; еволюцію державного ладу і форм правління; основні джерела та галузі матеріального та процесуального права; основні етапи виникнення і розвитку принципів демократичної, соціальної, правової держави, розподілу влади, пріоритету прав і свобод людини; становлення системи законодавства в Україні; етапи систематизації права тощо.

При вивченні даного курсу передбачається проведення лекції, семінарських та індивідуальних занять, консультацій, виконання самостійних завдань студентами з використанням схем, таблиць, карт, методичних рекомендацій, проходження поточного модульного контролю.

Підсумковою формою контролю є іспит для перевірки рівня засвоєння отриманих знань, уміння їх застосовувати при вирішенні конкретних професійних завдань.

У результаті вивчення історії держави України і права студенти повинні:

  з н а т и  предмет і метод історії держави і права України; сучасний стан проблем цієї науки; розвиток суспільного ладу на різних етапах вітчизняної історії; систему органів влади й управління, суду в Україні зі стародавніх часів до сучасності; державно-правові інститути в Україні; основні джерела рабовласницького, феодального та буржуазного радянського права; структуру судових органів, поліцейської служби; перешкоди і проблеми, які виникали на шляху будівництва української державності; історію кодифікації права України; 

  в і л ь н о   о р і є н т у в а т и с я   в системі основних джерел історії держави і права України;

  у м і т и  використовувати  досвід історії держави і права в практичній діяльності під час створення демократичної правової держави в Україні; аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, спираючись, передусім, на принцип історизму; використовувати в практичній діяльності знання основних принципів континентальної та англосаксонської систем права; самостійно робити правильні прогнози в галузі суспільно-політичного життя України на основі історико-правових знань.

 

 

 

2. Загальний розрахунок годин лекцій,

семінарських занять, самостійної роботи

 

 

 

п/п

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

семінари

само-стійна 

робота

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Історія держави і праваУкраїни за часів феодалізму – 65 год

 

 1

Предмет і метод історії держави і права України

4

2

 

2

 2

Перші державні утворення і право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (сер. I тис. до.н.е. – V ст. н.е.)

2

 

 

2

 3

Держава і право східних слов’ян у період зародження і становлення феодальних відносин (VI – поч. XII ст. н.е.)

 17

8

6

3

 4

Держава і право південно-західної Русі в період феодальної роздробленості (XII – XIV ст.)

10

6

2

2

 5

Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Литви, Польщі й Речі Посполитої (кінець XIV – І пол. XVII ст.)

8

4

2

2

 6

Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. Відродження національної держави і права України

7

4

2

1

 7

Входження України до складу Росії і його правове оформлення

3

2

 

1

 8

Правове становище України у складі Росії (ІІ пол. XVII-XVIII ст.)

10

6

2

2

 9

Суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель (ІІ пол. XVII – ІІ пол. XVIII  ст.)

4

2

 

2

 

Продовження

 

 

п/п

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

семінари

само-стійна 

робота

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Суспільно-політичний лад і право України за часів утвердження і розвитку капіталізму –  23  год

 

 10

Суспільно-політичний лад і право України
у складі двох імперій – Російської і Ав-стрійської (кінець XVIII – І пол. XIX ст.)

4

2

 

2

 11

Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Росії (ІІ пол. XIX ст.)

17

8

6

3

 12

Суспільно-політичний лад і право Галичини, Північної Буковини і Закарпаття (ІІ пол. XIX – поч. XX ст.)

2

 

 

2

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. Держава і право України

у ХХ ст. – 86 год

 

 13

Суспільно-політичний лад і право Правобережної, Лівобережної та Південної України у складі Російської імперії (з поч. XX ст. до 1917 р.)

5

2

2

1

 14

Соціально-політичний лад і право України після перемоги Лютневої демократич-ної революції

3

2

 

1

 15

Відродження української національної державності (1917-1920 рр.)

13

6

4

3

 16

Утворення Української Радянської Республіки

5

2

2

1

 17

Державно-правове будівництво в УСРР у 1919-1920 рр.

2

 

 

2

 18

Держава і право України у період нової економічної політики (1921-1929 рр.)

11

4

4

3

 

Продовження

 

 

п/п

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

семінари

само-стійна 

робота

 19

Держава і право УРСР у період панування командно-адміністративної системи
управління (30-ті рр.)

8

4

2

2

 20

Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР

2

 

 

2

 21

Держава і право України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1954 рр.)

6

2

2

2

 22

Держава і право України у повоєнні роки (1945 – поч. 50-х рр.)

4

2

 

2

 23

Держава і право України у період десталінізації (сер. 50-х – поч. 60-х рр.)

8

4

2

2

 24

Держава і право України у період сповільнення темпів розвитку і застою (сер. 60-х – перша пол. 80-х рр.)

6

2

2

2

 25

Держава і право України у період перебудови (1985-1991 рр.)

5

2

2

1

 26

Початок розбудови Української незалежної держави

8

4

2

2

Разом

  210*

80

44

50

 

 

* Із них   індивідуальна робота 36 год.


Затверджено

Вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 11 від 29 червня 2007 р.)

 

3. Програма навчальної дисципліни

Історія держави і пра­ва України

 

Т е м а  I. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ

І ПРАВА УКРАЇНИ

 

Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дис­циплін.

Наукова і навчальна література з курсу. Критика ан­тинаукових концепцій історії держави і права України.

Наукова періодизація історії держави і права України.

 

Т е м а  II. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ І ПРАВО

НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

І ПРИАЗОВ’Я (сер. I тис. до н.е. – V ст. н. е.)

 

Виникнення і розвиток Скіфської держави: суспільно-політичний лад; джерела та основні риси права.

Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та ін. Суспільно-політичний лад, джерела й основні риси права. Зв’язки з місцевими племенами і союзами племен.

Боспорське царство. Його суспільно-політичний лад, джерела та основні риси права.

Значення рабовласницьких держав Північного Причо­рномор’я для процесу розкладу родоплемінного устрою, ви­никнення державності у східних слов’ян.

 

Т е м а  III. ДЕРЖАВА І ПРАВО СХІДНИХ СЛОВ’ЯН

У ПЕРІОД ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН (VI – поч. XII ст. н.е.)

 

Східні слов’яни, їх походження, розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріар-хального рабства, формування феодальних відносин. Переростання ро­дових общин у територіальні.

Східнослов’янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніп ров’я під назвою Русь (VIII ст. н.е.).

Суперсоюз племінних княжінь під назвою Руська зе­мля (поч. IX ст.) попередник держави Київська Русь.

Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Норманська та інші тео­рії походження Київської Русі.

Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Ка­бальні люди. Холопи.

Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З’їзди князів (снеми). Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи. Двірцево-вотчинна система управління. Військо. Церковна організа­ція.

Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князів­ське законодавство, міжкнязівські договори, постанови кня­зівських з’їздів і вічевих зборів, договори Київської Русі з іно­земними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. Руська Правда” – пам’ятка права Київської Русі.

Основні риси права. Право власності, зобов’язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судо­чинства. Історичне значення Київської Русі.

 

Т е м а  IV. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ У ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ

(XII XIV ст.)

 

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початко­вому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Дер­жавний лад.

Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних за­гарбників (XIII-ХІVст.). 

Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівс­тва. Галицько-Волинська держава спадкоємиця Київської Русі.

Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духо­венство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи. Правове становище окремих соціальних груп.

Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З’їзди князів. Віче. Військо. Заснування Галицької митрополії. Місцеве управлін­ня. Значення Галицько-Волинського князівства. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII перша половина XIV ст.).

 

Т е м а  V. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ Й РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(кінець XIV – І пол. XVII ст.)

 

Приєднання українських земель до Великого Литов­ського князівства. Захоплення частини земель України Поль­щею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.

Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духо­венство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.

Державний лад. Установлення нового адміністратив­но-територіального поділу. Ліквідація князівств і земель. За­провадження воєводств і повітів. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.

Особливості територіального устрою Галичини. Буко­вина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Вели­кого князівства Московського.

Українська колонізація Подніпров’я і Запоріжжя. Витоки та причини виникнення українського козацтва. Поява перших січей. Козацтво як явище світової історії. Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Військово-політична організація Запорізької Січі. Козацька символіка. Організація реєстрового козацтва.

Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казиміра 1468 р. Устава на волоки 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. Ординація війська Запорізького 1638 р., зміст і значення.

Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов’язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

 

Т е м а  VI. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1648 - 1654 рр. ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

 

Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини і характер війни. Рушійні сили війни. Гетьман Б. Хмельницький.

Суспільний лад. Вигнання з України польських магна­тів, шляхти, ієзуїтів і ксьондзів. Зміцнення становища право­славної шляхти і духовенства. Козацька старшина. Рядові ко­заки. Міські жителі та їх розшарування. Селянство.

Формування української національної держави. Тери­торія. Новий адміністративно-територіальний поділ.

Вищі органи влади й управління. Загальновійськова козацька Рада. Рада Генеральної старшини. Гетьман. Гене­ральний уряд. Полковники і полкові уряди. Сотники і сотенні уряди. Курінні отамани. Городові отамани. Запорізька Січ, її внутрішня організація. Поєднання військово-адміністративної і судової влади. Магістрати і ратуші, їх структура, права та обов’язки. Козацьке військо. Суд. 

Джерела права. Звичаєве право основа права геть­манської держави. Нормативні акти гетьманської військово-адміністративної влади. Зміни в застосуванні законодавства польсько-литовського походження.

Основні риси права періоду визвольної війни 16481654 рр. історичне значення визвольної війни українського народу.

 

Т е м а  VII. ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО СКЛАДУ РОСІЇ

І ЙОГО ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ

 

Українсько-російські зв’язки в роки визвольної війни 1648 1654 рр. Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р. Переяславська угода 1654 р. – воєнно-політичний та релігійний союз між Московською та Українсько Кзацькою державами. Наслідки Переяславської угоди для української держави і народу.

 

Т е м а  VIII. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ

У СКЛАДІ РОСІЇ (ІІ пол. XVII XVIII ст.)

 

Поділ Гетьманщини на Лівобережну і Правобережну Україну. Суспільний лад. Формування українського шляхетства, його злиття з російським дворянством. Поши­рення на Україну дії Жалуваної грамоти дворянству 1785 р. Духовенство і зміни у його правовому становищі. Правове становище селянства. Правове становище міського населення.

Ліквідація козацького стану. Остаточне закріплення всіх категорій українського селянства.

Автономія України. Гетьманські статті. Органи місцевого самоврядування. Загальновійськова рада. Рада ге­неральної старшини. Генеральний уряд. Гетьманська влада, Полкові уряди. Сотенні уряди. Курені і городові отамани. Збройні сили. Магістрати і ратуші. Судові органи. Церква. Особливості політичного устрою на Слобожанщині. Зміни в політичному становищі Запорізької Січі та Південної України.

Органи самодержавного управління Україною. Ма­лоросійський приказ, І Малоросійська колегія, II Малоросій­ська колегія.

Наступ російського царату на права і вольності Украї­ни. Ліквідація української національної державності. Запро­вадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної централізованої сис­теми управління Російською імперією.

Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Правова система України за умовами входження до складу Росії. Джерела права. Звичаї. Гетьманські і полковничі універсали. Рішення загальновійськової і генеральної стар­шинської рад. Збереження  джерел  права  польсько-литов-ського походження. Конституція Пилипа Орлика (1710 р). Джерела церковного права. Кодифі­кація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікацій­ної комісії 1728 р. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. Кодифікація права у другій половині XVIII ст. Суд і розправа в правах малоросійських. Екстракт малоро­сійських прав 1767 р. Екстракт із указів, інструкцій та уста­нов 1786 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

 

Т е м а  IX. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

(ІІ пол. XVII – ІІ пол. XVIII ст.)

 

Політико-правове становище Галичини і Правобе­режжя у складі Речі Посполитої, Закарпаття – у складі Угор­щини, Північної Буковини і Криму – у складі Туреччини.

 

Т е м а  X. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ ДВОХ ІМПЕРІЙ – РОСІЙСЬКОЇ

І АВСТРІЙСЬКОЇ (кінець XVIII – І пол. XIX ст.)

 

Три поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), приєднання Криму до Росії та вплив цих подій на політико-правове становище на історичну долю України: Лівобережжя, Правобережжя і Півдня України у складі Російської імперії, Північної Буковини, Галичини і Закарпаття у складі Австро-Угорської імперії.

 

1. Суспільно-політичний, лад і право України у складі Росії в період після ліквідації української державності

(перша пол. XIX ст.)

 

Суспільний лад. Дворянство. Купецтво. Духовенство. Почесні громадяни. Селянство. Поміщицькі селяни. Державні селяни. Жителі міст.

Політичний лад. Адміністративно-територіальний по­діл. Система самодержавних органів управління Україною. Комітет у справах Західних губерній. Генерал-губернатори. Губернатори, губернське правління, комітети, комісії. Градо­начальники. Повітовий апарат управління. Земський суд і земський справник. Самоврядування державних-селян. Судова система. Сільська розправа. Волосна розправа. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губе­рнська ластата кримінального суду. Головний суд на Лівобе­режжі. Магістратські та ратушні суди. Скасування судових органів місцевого походження.

Джерела і кодифікація права. Звичаї. Російське зако­нодавство. Литовський статут у руській редакції 1811 р. Збір­ники магдебурзького права. Указна практика. Кодифікація права Зібрання малоросійських прав 1807 р. проект циві­льного кодексу. Робота кодифікаційної комісії 1826 р. Звід місцевих законів Західних губерній 1838 р. Сільський судо­вий статут. Скасування дії магдебурзького права і Литовсько­го статуту. Введення в дію на території України Зводу Зако­нів Російської імперії у редакції 1842 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

 

2. Галичина, Північна Буковина і Закарпаття

у складі Австро-Угорської імперії

 

Становище окремих регіонів українських земель у складі Австро-Угорської імперії. Реформи Габсбургів у захід­них областях України. Суспільний лад. Правове становище населення та його особливості в окремих регіонах українських земель.

Політичний лад. Адміністративно-територіальний по­діл. Галицька надворна канцелярія. Провінційний становий сейм. Губернатор і губернське правління. Окружні старости циркулів і дистриктів. Обмеження міського самоврядування.

Судова система. Джерела і кодифікація права. Цивіль-ний кодекс 1797 р. Цивільно-процесуальний кодекс 1792 р., його нова ре­дакція і введення в дію у Галичині у 1796 р. і 1807 р. Кримі­нальний  і  кримінально-процесуальний  кодекси  кінця XVIII початку XIX ст.

 

Т е м а  XI. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВОЇ

В УКРАЇНІ У СКЛАДІ РОСІЇ (ІІ пол. XIX ст.)

 

Суспільний лад. Дворянство, духовенство, купецтво, особисте і потомствене дворянство. Формування буржуазії і робітничо­го класу. Селянська реформа 1861 р. в Україні.

Політичний лад. Система самодержавних органів управління в Україні. Буржуазні реформи в галузі державного будівництва і особливості їх проведення в Україні. Земська реформа 1864 р. Міська реформа 1870 р. Військова реформа. Поліцейська реформа. Судова реформа 1864 р. Контрреформи
80 90-х рр.

Джерела права. Специфіка використання загальноро­сійського права в Україні. Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

 

Т е м а  XII. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ГАЛИЧИНИ, ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ І ЗАКАРПАТТЯ (ІІ пол. XIX ст. – поч. XX ст.)

 

Революція 1848 р. в Європі й зміни в політико-правовому становищі Галичини, Північної Буковини і Закар­паття.

Суспільний лад. Скасування кріпацтва у 1848 р. і змі­ни в суспільних відносинах. Правове становище окремих со­ціальних груп. Шляхта. Духовенство. Селянство.

Політичний лад. Зміни в адміністративно-територіаль­ному устрої. Галицьке намісництво та імперський намісник. Крайове управління Буковиною на чолі з крайовим президен­том. Місцеві органи управління: повітові старости, міські бу­ргомістри, сільські войти. Жупи в Закарпатті. Дворянські збо­ри.

Органи крайового і місцевого самоврядування. Крайо­ві сейми Галичини і Буковини. Повітові, міські та сільські органи самоврядування. Крайові комітети, маршалки. Повітові общини. Імперський закон 1862 р. про місцеве самоврядуван­ня. Галицький крайовий закон 1866 р. про общини. Повітова рада і повітовий комітет. Реформа міського самоврядування. Статут для міста Львова. Міська рада і міський магістрат, їх компетенція і підпорядкування.

Українське представництво в парламентських установах Австро-Угорщини.

Судова реформа за імперським Положенням про суд 1849 р.

Джерела права. Способи кодифікації місцевого права. Цивільний кодекс Австрії 1811 р. і його застосування. Циві­льний кодекс 1895 р. Торговий кодекс 1863 р. Закон про ком­петенцію суду 1852 р. Закон про судочинство у безспірних справах 1854 р. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р.

Кримінальний кодекс Австрії 1852 р. Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. Дія кодексів на території Галичини і Буковини. Кримінальний кодекс Угорщини 1879 р. та його запровадження на території Закарпаття.

Суспільно-політичний лад і право Галичини, Північної Буковини і Закарпаття на початку XX ст.

 

Т е м а  XIII. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ПРАВОБЕРЕЖНОЇ, ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

(з поч. XX ст. до 1917 р.)

 

Перша буржуазно-демократична революція 1905-1907 рр. в Україні. Поєднання революційної боротьби мас з національно-визвольним рухом. Створення українських національних партій. Загальноросійські політичні партії в Україні. Виникнення Рад робітничих депутатів.

Суспільний лад. Правові основи аграрної реформи 1906-1910 рр. та особливості її запроваждення в окремих регіонах України. Правове становище дворянства, духовенства, буржуазії, почесних громадян, селянства і робітників. Його зміни за маніфестом 17 жовтня 1905 р. і законами, що прийняті на його основі.

Зміни в політичному ладі. Маніфести від 6 серпня і 17 жовтня 1905 р. Державна дума і Державна рада. Склад і діяльність депутатів від українських губерній у Державній думі Росії. Українська думська громада. Третьочервневий державний переворот і його наслідки для України. Характер Російської монархії.

Перша світова війна 1914-1918 рр. та її наслідки для України. Україна в планах учасників першої світової війни 1914-1918 рр. оголошення в українських губерніях воєнного або надзвичайного стану. Мілітарізація місцевого апарату державної влади і управління. Комісії і уповноважені особливих нарад у губернських і повітових містах. Обласні і місцеві військово-промислові комітети. Військово-польові суди.

Цивільне, адміністративне і кримінальне законодавство в період революції 1905-1907 рр., наступної реакції, а також першої світової війни 1914-1918 рр. Розвиток надзвичайного законодавства щодо охорони імперських порядків.

 

Т е м а  XIV. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД

І ПРАВО УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ЛЮТНЕВОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

 

Соціально-економічне та політичне становище України напередодні Лютневої (1917 р.) революції. Перемога Лютневої революції. Ліквідація монархії. Початок створення в Україні нових політичних структур.

Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Дія законодавства Тимчасового уряду в Україні.

 

 

Т е м а  XV. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1917-1920 рр.)

 

Історичні передумови нового відродження національної державності українського народу

 

1. Становлення Української  Народної Республіки (УНР)

 

Утворення Української Центральної Ради. М. Грушевський – голова Центральної Ради. Виникнення нових політичних партій і розширення складу Центральної Ради. Обрання комітету Центральної Ради (Мала Рада). Перший універсал Центральної Ради. Утворення Генерального Секретаріату Центральної Ради.

Другий універсал Центральної Ради. “Статус Вищого управління України” від 27 липня 1917 р. “Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові” Тимчасового уряду від 17 серпня 1917 р.

Третій універсал Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 р. Проголошення Української Народної Республіки. Зміни в Центральній Раді і Генеральному Секретаріаті. Питання території і адміністративного поділу Української Народної Республіки.

Зовнішньополітична діяльність Української Народної Республіки. Четвертий універсал Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 р. та його зміст і значення. Проголошення України незалежною державою. Створення нового уряду незалежної держави – Ради Міністрів Української Народної Ре­спубліки. Місцеві органи. Правоохоронні органи. Збройні си­ли.

Нормотворча діяльність Центральної Ради, Малої Ра­ди, Генерального Секретаріату і Ради Міністрів України.

Конституція Української Народної Республіки (статут про державний устрій, права і вольності УНР) 1918 р., її зміст і значення.

 

2. Гетьманська держава

 

Хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. у Києві. Обрання П. Скоропадського Гетьманом України, розпуск Цент­ральної Ради УНР. Причини падіння УНР.

“Грамота до всього українського народу” П. Скоро­падського від 29 квітня 1918 р. і перехід влади до гетьмана. “Закони про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 р., їх зміст і значення.

Державне будівництво Гетьманату. Створення і роз­виток Ради Міністрів – уряду гетьманської держави. Місцеві правоохоронні органи. Будівництво збройних сил.

Зовнішня політична діяльність Гетьмана та його уря­ду. Право періоду гетьманської держави.

Опозиція проти гетьмана. Падіння гетьманської дер­жави.

 

3.  Українська Народна Республіка часів Директорії

 

Прихід Директорії до влади і перші кроки державного будівництва. Трудовий конгрес. Виборче право. Інструкція від 5 січня 1919 р. про норми представництва на Трудовий конгрес. Рішення Трудового конгресу “Закон про форму вла­ди в Україні”. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Зміни в складі Директорії. Перехід влади до Головного ота­мана С. Петлюри. Закон про формування державного устрою та порядок законодавства в УНР від 12 листопада 1920 р.

Положення Варшавського і Ризького договорів щодо України. Падіння УНР і його причини.

 

4. Становлення і розвиток

Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

 

Розпад Австро-Угорської імперії та його політичні на­слідки. Збори депутатів Східної Галичини в імперському пар­ламенті, членів Галицького та Буковинського сеймів, пред­ставників політичних партій 18 жовтня 1918 р. Створення Української Національної ради та її Статут від 18 жовтня 1918 р.

Відозва Української Національної Ради від 1 листопа­да 1918 р. до українського народу, її зміст і значення.

Тимчасовий Основний закон про державну самостій­ність українських земель колишньої Австро-Угорської мо­нархії, ухвалений Українською Національною Радою ІЗ лис­топада 1918 р. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Створення уряду ЗУНР – Тимчасової Ради Міністрів. Формування місцевого адміністративного апарату. Вибори до Української Народної Ради від 4 січня 1919 р.

Є. Петрушевич – Президент ЗУНР. Підготовка до злуки ЗУНР із УНР. Універсали Директорії УНР про об’єднання з ЗУНР від 22 січня 1919 р. і рішення Трудового Конгресу з цього пи­тання.

Значення акту злуки УНР із ЗУНР, Падіння ЗУНР, його причини.

 

Т е м а  XVI. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

 

Становлення і розвиток Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у 1917 р. Боротьба за владу Рад у жовт­ні -грудні 1917 р. І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові та йо­го рішення. Проголошення Української Радянської Республі­ки. Центральний Виконавчий Комітет Рад. Радянський уряд України – Народний Секретаріат. Радянське державне будів­ництво у грудні 1917 р. – березні 1918 р. ІІ Всеукраїнський з’їзд Рад. ЦВК Рад України. Народний Секретаріат. Місцеві Ради. Надзвичайні органи Радянської влади. Створення ра­дянського суду. Військові сили Української Радянської Рес­публіки. Створення основ радянського права.

 

Т е м а  XVII. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ БУДІВНИЦТВО

В УСРР У 1919-1920 рр.

 

Створення Тимчасового робітничо-селянського уряду Української Республіки Рад і його Маніфест про відновлення влади Рад (29.11.1918 р.).

III з’їзд Рад робітничих, селянських та червоно-армійських депутатів у Харкові (6 – 10 березня 1919 р.). При­йняття Конституції УСРР.

Відновлення органів радянської влади на місцях. Ревкоми. Ради. Комнезами. Тимчасове положення “Про організа­цію робітничо-селянської влади на місцях”. Тимчасове поло­ження “Про організацію місцевих органів Радянської влади і порядок управління”. Наказ IV Всеукраїнського з’їзду Рад “Про зміцнення робітничо-селянської влади”. Органи управління народним господарством УСРР. Формування радянських збройних сил. Декрет РНК УСРР від 14 лютого 1919 р. “Про суд”. Тимчасове положення про народні суди і революційні трибу­нали УСРР. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Дек­рет “Про організацію Всеукраїнської Надзвичайної Комісії”.

Постанова НКВС “Про утворення Головного управління Радянської робітничо-селянської міліції”.

Становлення радянського права. Цивільне право. Де­крет про націоналізацію власності, правове регулювання роз­поділу, продовольча і хлібна розверстка. Інші заходи політики воєнного комунізму.

Декрет “Про соціалістичний землеустрій і перехідні заходи до соціалістичного землекористування” (1919 р.). За­кон “Про землю” (1920 р.). Основні риси трудового права.

Декрет “Про цивільний шлюб і про введення книг ак­тів громадянського стану”. Декрет “Про скасування спадкоємства”. Постанова НКЮ УСРР “Про введення в дію “Керівних засад з кримінального права”. Основні риси проце­суального права.

Розвиток зв’язків УСРР із РСФРР та ін­шими радянськими республіками.

 

Т е м а  XVIII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1929 рр.)

 

Нова економічна політика та її законодавче оформ­лення в УСРР.

Перебудова державного апарату у зв’язку з переходом до нової економічної політики.

Утворення СРСР. Правові основи входження УСРР до складу Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р. Створення в складі УСРР Молдавської АСРР (1924 р.).

Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. ВУЦВК. Раднарком УСРР. Українська економічна Рада. Наркомати УСРР. ДПУ УСРР.

Місцеві органи влади та управління. Положення про губернські, окружні й районні з’їзди Рад і їх виконавчі коміте­ти. Українізація радянського державного апарату.

Судова система. Положення про судоустрій УСРР 1929 р. Організація прокуратури. Утворення адвокатури. Закріплення перебудови держапарату у Конституціях України.

Кодифікація українського радянського законодавства. Законодавство Союзу РСР та його дія в УСРР.

Адміністративне право і Адміністративний кодекс УСРР (1927 р.).

Цивільне право. Декларація про основні майнові пра­ва, що визнаються в УСРР (1922 р.). Цивільний кодекс УСРР (1922 р.). Положення про трести (1923 і 1927 рр.). Кодекс законів про народну освіту (1922 р.). Земельний кодекс УСРР (1922 р.). Закон про ліси УСРР (1923 р.).

Кодекс законів про працю УСРР (1922 р.). Кодекс законів про сім’ю, опіку, подружжя та акти громадянського стану УСРР (1926 р.).

Кримінальне право. Кримінальний кодекс УСРР (1922 р.), його зміни і доповнення у зв’язку з прийняттям сою­зних актів “Положення про злочини державні” і “Положення про військові злочини” (1927 р.).

Процесуальне право. Кримінально-процесуальний ко­декс УСРР (1922 р.), його зміни і доповнення у зв’язку з сою­зним законодавством (1927 р.). Виправно-трудовий кодекс УСРР (1925 р.). Цивільно-процесуальний кодекс УСРР (1924 р.), його зміни і доповнення (1929 р.).

 

 

Т е м а  XIX. ДЕРЖАВА І ПРАВО УРСР У ПЕРІОД ПАНУВАННЯ КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ (30-ті рр.)

 

Утвердження в СРСР наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. бюрократичної командно-адміністративної системи управління та культу особи Й. Сталіна.

Індустріалізація і насильницька колективізація сільсь­кого господарства, їх законодавче забезпечення. Голодомор в Україні 1932 – 1933 рр. Зміни в соціально-класовій структурі суспільства.

Конституція УРСР 1937 р. та її декларативний харак­тер. Система органів влади і управління за Конституцією. Перебудова державного апарату.

Репресивний апарат і порушення ним законності. Ма­совий терор в Україні. Деформації у праві.

 

Т е м а  XX. ПРИЄДНАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ УРСР

 

Державно-правовий лад у західноукраїнських землях у 20 – 30-ті рр.

 

1. Українські землі під владою Польщі

 

Зобов’язання Польщі забезпечити українцям культур­ну автономію (28.06.1919 р.). Приєднання Галичини до По­льщі (14.03.1923 р.). Закон Польщі від 26 вересня 1922 р. про надання самоврядування трьом галицьким воєводствам – Львівському, Станіславському і Тернопільському.

Ліквідація екзильного уряду ЗУНР (15.03.1923 р.). Створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН) (січень 1929 р.). Участь українців у виборах до сейму Польщі. Створення Української Парламентської Репрезентації у Польщі.

Становище українських земель у складі Польщі у 30-ті рр. та напередодні другої світової війни.

 

2. Українські землі під владою Румунії

 

Встановлення і підтримання стану облоги і полі­цейського режиму на Буковині.

Заснування Української Національної партії. Політичні процеси над українськими націоналіста­ми у військових судах (1937 р.).

 

3. Закарпаття під владою Чехословаччини

 

Внутрішня автономія Закарпаття під назвою “Підкарпатська Русь” Адміністративний край на чолі з губернатором (до 1928 р.). Створення Підкарпатського краю на чолі з президентом.

Мюнхенський договір чотирьох держав 1938 р. Створення автономного уряду Підкарпатського краю (08.10.1938 р.). Конституційний закон Чехословаччини від 22 жовтня 1938 р. про федерацію карпатсько-української держави з чехами і словаками.

Віденський арбітраж (02.11.1938 р.). Приєднання півдня Закарпаття до Угорщини. Вибори сейму Карпатської України. I сейм Карпатської України (15.03.1939 р.). проголошення державної самостійності. Прийняття Конституції. Обрання прзидента Карпатської України.

Угорська окупація Карпатської України.

Початок другої світової війни і заходи СРСР по забезпеченню своїх інтересів. Радянсько-німецький договір та секретний протокол про розподіл сфер впливу в Європі.

Вступ радянських військ на територію Східної Галичини. Вибори до Народних Зборів України та рішення про її входження до УРСР. Утворення західноукраїнських областей у складі УРСР.

Вступ радянських військ у Північну Буковину і Бесарабію. Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини, Бесарабії до УРСР. Вихід АМ РСР з УРСР і утворення МРСР у складі СРСР. Утворення Чернівецької області у складі УРСР.

Радянське будівництво в західноукраїнських землях.

Т е м а  XXI. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ у період ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ (1941-1945 рр.)

 

Участь УРСР у Великій Вітчизняній війні проти фашистської Німеччини. Перебудова  органів державної влади і державного управління. Найвищі органи влади і управління УРСР. Місцеві органи влади і управління. Суд і прокуратура.

Проголошення відновлення української державності та утворення українського Державного Правління (30.06.1941 р.). Створення і діяльність УПА.

Окупаційний режим в Україні.

Звільнення території УРСР від тимчасової окупації. Рішення з’їзду народних комітетів у Мукачеві про возз’єднання з УРСР (26.11.1944 р.).

Особливості в розвитку права УРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

Міжнародна діяльність УРСР. Українська РСР – член-засновник ООН.

 

Т е м а  XXII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ

У ПОВОЄННІ РОКИ (1945 – поч. 50-х рр.)

 

Закінчення другої світової війни. Перехід до мирного будівництва. Відбудова і подальший розвиток народного господарства.

Перебудова державного апарату. Найвищі і місцеві органи влади та управління. Суд. Прокуратура.

Діяльність репресивного апарату в умовах дальшого посилення культу особи Й. Сталіна. Труднощі у діяльності Радянської влади в західних областях України.

Цивільне право. Сімейне право. Земельне право. Трудове право. Кримінальне право. Процесуальне право.

 

Т е м а  XXIII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (сер. 50-х – поч. 60-х рр.)

 

XX з’їзд КПРС і Україна. Курс на відродження демократичних принципів державного будівництва. Демократизація організації і діяльності найвищих і місцевих органів влади й управління. Спроби вдосконалення форм управління промисловістю, будівництвом, сільським господарством, наукою та культурою.

Ліквідація репресивних органів сталінського тоталітарного режиму. Реабілітація невинних жертв сталінізму. Непослідовність і незавершеність цього процесу.

Перебудова судової системи. Посилення прокурорського нагляду та укріплення законності.

Зміни в законодавстві. Початок нової кодифікації радянського законодавства в кінці 50-х – на початку 60-х рр.

 

Т е м а  XXIV. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД СПОВІЛЬНЕННЯ ТЕМПІВ РОЗВИТКУ І ЗАСТОЮ

(сер. 60-х – І пол. 80-х рр.)

 

Соціально-економічне і політичне життя в Україні в умовах зміцнення командно-адміністративної системи управління.

Спроби запровадження господарської реформи 1965-1967 рр. Підміна економічних методів керівництва народним господарством командно-адміністративними методами.

Поступове згортання демократії. Подальша бюрократизація деравного апарату. Конституція УРСР 1978 р. та її декларативний характер. Перебудова державного апарату згідно з Конституцією УРСР 1978 р.

Продовження кодифікації українського радянського законодавства. Поточне законодавство. Завершення розроблення нових кодексів УРСР на підставі основ союзного законодавства. Приведення законодавства у відповідність до Конституції УРСР 1978 р.

 

Т е м а  XXV. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПЕРІОД ПЕРЕБУДОВИ (1985-1991 р.)

 

Демократизація суспільно-політичного життя в Україні у другій половині 80-х рр. Реформа державного апарату.

Зміни в законодавстві України.

Зміни у статусі УРСР як союзної республіки у складі СРСР. Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 р.

Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

 

Т е м а  XXVI. РОЗБУДОВА

УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

 

Зміцнення державного суверенітету України, Закон Верховної Ради України від 17 вересня 1991 р. “Про зміни і доповнення Конституції України”.

Постанова “Про проголошення незалежності України” і Акт проголошення незалежності. Розгортання державотворчих процесів.

Удосконалення державного апарату. Подальше реформування права України.

Розробка і прийняття Конституції України 1996 р. як закономірне і лгічне завершення процесу творення українським народом власної держави.

Основні тенденції розвитку держави і права України після прийняття Конституції України 1996 р.

 

 

 

 

4. Плани семінарських занять

з історії держави і права України

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Проведення семінарських занять спрямовано на по­глиблене вивчення та засвоєння найскладніших та найважли­віших тем курсу з історії держави і права України.

Семінарські заняття сприяють закріпленню матеріалу лекційного курсу, забезпечують набуття студентом певних навичок формулювання і висловлювання своїх думок під час обговорення питань теми. При підготовці до занять студенти повинні самостійно опрацьовувати джерела права, звертаю­чись до відповідних хрестоматій, а також до нових підручни­ків з історії держави і права України.

На кожному семінарському занятті слід виявляти активність у дискусії, уміти відстоювати свою позицію. Це враховується при визначенні підсумкової оцінки.

З усіх питань семінарських занять студенти зможуть знайти матеріал до конкретних тем у фундаментальному довідниковому виданні “Юридична енциклопедія” (1998-2004), а також у рекомендованій літературі.

 

Т е м а  1. Руська правда – пам’ятка права Київської Русі

 

П л а н

 

1.  Загальна характеристика Руської правди, її похо­дження, джерела, списки, редакції.

2.  Правове  становище  населення Київської Русі.

3.  Право власності. Спадкове право.

4.  Зобов’язальне право.

5.  Поняття злочину за Руською правдою. Види злочинів.

6.  Система покарань за Руською правдою.

7.  Форма судового процесу за часів Руської правди.

8.  Досудові відносини сторін: заклич, звід, гоніння сліду.

9.  Судовий розгляд справи. Система доказів за Русь­кою правдою. Виконання судових рішень.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Історія держави і права України: Підруч. У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – Т. І. – К.: Юрінком Інтер, 2003 (далі: Підручник. – Т. 1).

Хрестоматія з історії держави і права України / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 2003 (далі: Хрестоматія).

Российское законодательство X – XX вв. В 9 т. – Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М.: Юрид. лит., 1984.

Момотов В.В. Формирование русского средневеково–го права в IX – XIV вв. – М.: Зерцало–М, 2003.

Правовий звичай як джерело українського права IX–XIX ст. За ред. І.Б. Усенка. – К., 2006.

 

 

Т е м а  2. Галицько-Волинське князівство

 

П л а н

 

1.  Становлення Галицько-Волинського князівства.

2.  Суспільний устрій Галицько-Волинського князівст­ва.

3.  Центральні та місцеві органи влади й управління в Галицько-Волинській державі.

4.  Судова система та військо Галицько-Волинського князівства.

5.  Значення Галицько-Волинської держави в історії української державності.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т.1.

Хрестоматія.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське  князівство. – Львів, 1999.

Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. Галицько-Волин-ська держава (1199-1349 рр.): Моногр. – Л., 2005.

 

 

Т е м а  3. Право на українських землях
під час їх перебування у складі Литви і Польщі 

(кінець XIV перша пол. XVII ст.)

 

П л а н

 

1.  Джерела права в кінці XIV XV ст.

2.  Джерела права на українських землях у XVI ст. першій пол. XVII ст.:

а)  кодифікація права Великого князівства Литовсь­кого, її результати. Литовські статути;

б)  унії;

в) Устава на волоки;

г)  інші джерела.

3.  Основні риси цивільного права.

4.  Основні риси кримінального права.

5.  Основні риси процесуального права.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 1.

Хрестоматія.

Чубатий М. Огляд історії українського права. – К.- Мюнхен: Б.и., 1994.

 

Т е м а  4. Формування української національної

державності у 1648-1654 рр.

 

П л а н

 

1.  Причини формування української національної державності.

2.  Адміністративно-територіальний устрій України в 1648-1654рр.

3.  Органи публічної влади:

а) загальновійськова рада:

б) гетьман та генеральний уряд;

в) полковник та полковий уряд;

г) сотник та сотенний уряд;

д) городовий, курінний, сільський отамани.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 1.

Хрестоматія.

Єрмолаєв В.М.. Козаченко А.І. Органи влади і управ­ління Української держави (друга пол. ХVІІ XVIII ст.). X.: Право, 2002.

Переяславська рада 1654 р. Історіографія та дослі­дження. К.: Смолоскип, 2003.

Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження). – Х.: Право, 2005.

Кривцун І.С. Організація Запорізького козацтва – формування основ самоврядування в Україні // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 2005. Вип. 29. С. 241-247.

 

Т е м а  5. Православний статус України

за Переяславським договором 1654 р.

 

П л а н

 

1.  Україно-російські стосунки в  1648 1654 рр. Рі­шення Земських соборів.

2.  Юридичне оформлення україно-російських стосун­ків:

а) Прохальні пункти Б. Хмельницького;

б) Березневі статті 1654 р.; жалувальні грамоти царя Олексія Михайловича.

3.  Форма державно-правових зв’язків України з Росі­єю за договором 1654 р.

 

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т.1.

Хрестоматія.

Єрмолаєв В.М., Козаченко А.І. Органи влади і управ­ління Української держави (друга пол. ХVІІХХIII ст.). X.: Право, 2002.

Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII XVIII вв. // Укр. іст. журн. – 1993. – № 4-6.

Переяславська рада 1654 р. Історіографія та дослі­дження. – К.: Смолоскип, 2003.

Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження). – Х.: Право, 2005.

 

Т е м а  6. Кодифікація права України

у XVIII поч. XIX ст.

 

П л а н

 

1.  Підготовка збірників правових норм, виданих у XVIII ст. їх загальна характеристика:

а) Права, за якими судиться малоросійський народ;

б) Процес короткий…:

в) Суд і розправа в правах малоросійських;

г) Книга Статут та інші права малоросійські;

ґ) Екстракт малоросійських прав;

д) Екстракт з указів, інструкцій та установлень.

2.  Кодифікація права України на початку XIX ст. Харак­теристика і зміст збірника Зібрання малоросійських прав.

3.  Поширення на Україну загальноімперського зако­нодавства.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 1.

Хрестоматія.

Права, за якими судиться малоросійський народ, 1743 р. / За ред. Ю.С. Шемшученко. – К.: НАН України, 1997.

Мороз С.П. Співвідношення права людини і права народу в політико-правовій думці України (кінець XVIII – перша половина XIX ст.) // Вісн. Запорізьк. юрид. ін-ту. – Запоріжжя, 2003. – № 3 (24). – С. 308-315.

Козаченко А. Державне право України другої половини XVII – початку XVIII ст. // Вісн. Акад. прав. наук України. – Х., 2004. – № 4 (39). – С. 47-53.

Волощенко О.М. Проблеми законодавчого регулювання обмеження монастирського землеволодіння та секуляризації церковних земель на Лівобережній Україні у XVIII ст. // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2005. – № 2. – С. 38-44.

 

 

Т е м а  7. Селянська реформа 1861 р. в Україні

 

П л а н

 

1.  Основні положення про скасування кріпосного права в Росії:

а) маніфест Олександра II 19 лютого 1861 р. про скасування кріпосного права:

б) Загальне положення про селян, які звільнялися від кріпацької залежності: особисті та майнові права селян за реформою:

2.  Місцеві положення про поземельний устрій поміщи­цьких селян України, їх реалізація.

3.  Історичне значення селянської реформи.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 1.

Хрестоматія.

Российское законодательство X – XX вв. В 9 т. – Т.7. – Документи крестьянской реформи. – М.: Юрид. лит., 1989.

Селіхов Д. Заборона продажу викуплених селянами недільних земель в Україні наприкінці XIX ст. та її соціально–економічні наслідки // Вісн. Акад. прав. наук України. – Х., 2003. – № 4 (35). – С. 127-136.

 

Т е м а  8. Судова реформа 1864 р.

 

П л а н

 

1.  Причини судової реформи.

2.  Підготовка судової реформи:

а) робота комісії графа Блудова, її прорахунки і провал:

б) робота комісії Плавського-Зарудного, створення Основних положень перетворення судової частини в Росії:

в) укладання Судових статутів у 1864 р. та їх утве­рдження імператором.

Введення в дію Судових статутів в Україні.

Судоустрій за Судовими статутами:

а) мирові суди, з’їзди мирових суддів:

б) окружні суди, їх система і структура:

в) суд присяжних засідателів: І) судові палати:

д) сенат.

3. Прокуратура, адвокатура.

4. Основні засади судочинства за Судовими статута­ми.

5. Значення судової реформи.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 1.

Хрестоматія.

Российское законодательство X – XX вв. В 9 т. – Т. 8. –М.: Юрид. лит., 1991.

Долженко А.Н. Становление института суда присяж­них при подготовке судебной реформи 1864 г. // Пробл. законності. – X., 2000. – № 45. – С. 12-20.

Шигаль Д.А. З’їзди мирових суддів в Російській імперії за судовою реформою 1864 р. // Там же. – Х., 2004. – Вип.69. – С. 15-19.

Шигаль Д.А. Статут про покарання, що накладаються мировими суддями (1864 року), та його застосування мировими судами Харківської губернії // Право і безпека. – 2004. Т.3. – № 1. – С. 32-34.

 

Т е м а  9. Земська та міська реформи 60-70 рр. XIX ст. 

та їх впровадження в Україні

 

П л а н

 

1.  Земська реформа 1864 р.

а) розробка проекту земської реформи (комісії М.Ю. Мілютіна і П.А. Валуєва);

б) положення  про  губернські  й  повітові  земські  установи 1864 р. і його основний зміст:

куріальна виборча  система;  виборчі,  майнові  та  станові засади у виборах до земств. Багатоступінчатість вибо­рів;

структура земських органів і їх компетенція;

бюджет земств, джерела його формування, доходи і видатки;

в) взаємовідносини урядових установ і земств;

г) значення земств у розвитку місцевого самовряду­вання.

2.  Міська реформа 1870 р.:

а) розробка проекту міської реформи;

б) міське положення від 16 черв. 1870 р. і його осно­вний зміст:

куріальна  виборча  система;  виборне,  майнове  й станове начала у виборах до міських дум;

структура міських  органів;  міська дума, міська управа та їх компетенція;

бюджет міської думи; джерела його формування, доходи й видатки;

в) взаємовідносини  урядових  органів  й  органів  місь­кого самоврядування (міської думи й міської управи);

г) значення міської реформи у розвитку місцевого самоврядування.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т.1.

Хрестоматія.

Гончаренко В.Д. Органи земського самоврядування в Україні у другій пол. XIX – на поч. XX ст. // Держ. буд-во та місц. самоврядування. – X.: Право, 2003. – Вип. 6. – С. 132-152.

Горбачов В.П. Законодавчий порядок виборів та виборчі технології в міському самоврядуванні України другої половини XIX століття // Пробл. правознавства та правоохорон. діяльності. – Донецьк, 2005. – № 2. – С. 15-32.

Козаченко А. Полтавське земство. Підготовка до впровадження земських установ // Вісн. Акад. прав. наук України. – Х., 2005. – № 3 (42). – С. 99-100.

 

Т е м а   10. Суспільно-політичний лад

на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

 

П л а н

 

1.  Зміни в адміністративно-територіальному устрої Австрійської монархії після революції 1848 1849 рр. (відді­лення Буковини від Галичини: зміни  в статусі Закарпаття). Посилення розмежування українських земель після утворення Австро-Угорщини.

2.  Зміни у суспільному ладі (скасування кріпосного права, формування буржуазії та робітничого класу, перехід від станового до громадянського суспільства).

3.  Державний лад:

а) вплив революції 1848 1849 рр. на зміни характе­ру і форми Австрійської монархії;

б) органи влади і управління  Австро-Угорщини  за Конституцією 1867 р., місцеві органи Галичини, Буковини й Закарпаття;

в) судові органи на західноукраїнських землях.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т.1.

Хрестоматія.

Кульчицький В., Бойко І. Система судових органів в Галичині у складі Австро-Угоршини // Право України. – 2001. – № 11. – С. 137-139.

Мікула О. Апарат управління Галичиною і Буковиною за австрійською Конституцією 1867 року // Там же. – 2002. – № 5. – С. 140-142.

Никифорак М.В Буковина в державно-правовій сис­темі Австрії (1774-1918 рр.). – Чернівці: Рута, 2004.

 

Т е м а  11. Зміни в державному ладі Російської імперії

під час революції 1905-1907 рр.

 

П л а н

 

1.  Причини створення Державної думи. Проект Булигіна.

2.  Маніфест від 17 жовтня 1905 р.

3.  Виборчий закон до Державної думи від 11 грудня 1905 р. Представництво українських губерній у Державній думі.

4.  Основні державні закони від 23 квіт. 1906 р.

5.  Державний переворот 3 червня 1907 р.

6.  Значення державних перетворень 1905 1907 рр.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т.1.

Хрестоматія.

Киян М.Ш. Представительство от украинских губерний в Государственной думе Российской империи 1 и 2 созывов (1906 – 1907 гг.). – X.: Основа, 1997.

Коваленко Л. Висвітлення українського питання в Державних думах Російської імперії на сторінках преси // Право України. – 2003. – № 9. – С. 128-132.

Гончаренко В.Д. Зміни в системі центральних органів влади Росії внаслідок буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. // Вісн. Акад. прав. наук. – Х., 2005. – № 2 (41). – С. 51-64.

 

Т е м а  12. Універсали Центральної Ради

 

П л а н

 

1.  Створення Центральної Ради, її поступове перетво­рення в представницький орган.

2.  І Універсал Центральної Ради.

3.  II Універсал Центральної Ради.

4.  III Універсал Центральної Ради.

5.  IV Універсал Центральної Ради.

6.  Значення універсалів.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Історія держави і права України: Підруч. У 2 т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й.Рогожина, В.Д. Гончаренка. – Т. 2. – К., 2003 (далі: Підручник. – Т. 2).

Хрестоматія.

Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 19171920 рр. – К.: Либідь, 1997.

Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Акад. прав. наук України. 1995.

Рум’янцев В.О. Українська державність у 1917 – 1920 рр. – Х.: Основа, 1996.

 

Т е м а  13. Українська держава

періоду гетьмана П. Скоропадського

 

П л а н

 

1.  Причини зміни політичного режиму в Україні у квіт. 1918 р.

2.  Прихід П. Скоропадського до влади.

3.  Державний лад Української держави:

а) влада гетьмана;

б) уряд;

в) місцеві органи;

г) військова організація, суд.

4.  Законодавство Української держави.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 2.

Хрестоматія.

Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920 рр.К.: Либідь, 1997.

Нагаєвський І. Історія Української держави двадцято­го ст. К.: Укр. письменник, 1993.

Рум’янцев В.О. Українська державність у 1917-1922 рр. (форми і проблеми розбудови). X.: Основа, 1996.

Скоропадський П. Спомини. К.: Україна, 1992.

 

Т е м а  14. Західноукраїнська Народна Республіка

 

П л а н

 

1.  Розпад Австро-Угорщини – важлива передумова створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

2.  Створення Української Національної Ради (УНР), її роль у процесі проголошення української незалежної держави. Становлення української державності на місцях.

3.  Державний лад ЗУНР:

а) вищі і центральні органи влади і управління;

б) місцеві органи влади й управління;

в) судові й правоохоронні органи;

г) Українська Галицька армія.

4.  Злука УНР з ЗУНР.

5.  Падіння ЗУНР, його причини.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 2.

Хрестоматія.

Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. – Л.; Світ, 1996.

Тищик Б.Й. Західноукраїнська Народна Республіка (1918-1923). Історія держави і права. – Львів, 2004.

Шевчук В.Д., Тараненко М.Г. Історія української державності: курс лекцій. – К.: Либідь, 2004.

 

Т е м а  15. Становлення радянської влади в Україні,

її конституювання

 

П л а н

 

1.  Створення рад робітничих, солдатських і селянсь­ких депутатів в Україні після Лютневої революції 1917 р.

2.  І Всеукраїнський з’їзд Рад, його склад і рішення.

3.  ІІ Всеукраїнський з’їзд рад. Падіння радянської вла­ди в Україні.

4.  Боротьба за відновлення радянської влади в Україні в 1918-1919рр.

5.  ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад. Прийняття Конституції УСРР, її основні положення.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 2.

Хрестоматія.

Німченко В. Військові суди в Україні у 1917-1919 роках (історико-правовий аспект) // Право України. – 2000. – № 6. – С. 112-116.

Сухонос В. Визначення правового статусу прокуратури в Україні та Росії у 1917-1922 рр. // Підприємництво, госп-во і право. – 2001. – № 8. – С. 97-100.

 

Т е м а  16. Кодифікація законодавства України

в період нової економічної політики

 

П л а н

 

1.  Загальна характеристика засад нової економічної політики. Причини кодифікації. Особливості її проведення в Україні.

2.  Цивільний кодекс УСРР 1922 р.

3.  Земельний кодекс УСРР 1922 р.

4.  Кодекс законів про працю УСРР 1922 р.

5.  Кримінальний кодекс УСРР 1922р.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 2.

Хрестоматія.

Усенко И.Б. Первая кодификация законодательства Украинской ССР. К.: Наук. думка, 1989.

Бондарев В.Е. Двойственный характер нэпа в отношении частника // История гос-ва и права. 2002. 1. С. 15-21.

Черноморец С.А. Ограничения частнопредпринимательской инициативы в первые годы нэпа // Изв. вузов. Правоведение. – 2003. – № 5. – С. 213-221.

 

Т е м а  17. Держава і право України в період встановлення тоталітарно-репресивного режиму (1929-1941 рр.)

 

П л а н

 

1.  Соціальна структура радянського суспільства на межі 20-30-х рр. XX ст.

2.  Розвиток державного механізму.

3.  Основні риси права:

а) кредитна та податкова реформи;

б) цивільне право;

в) сімейне право;

г) трудове право;

ґ) кримінальне право;

д) виправно-трудове право;

е) кримінально-процесуальне.

4.  Правове оформлення, зміст та наслідки колективізації та індустріалізації.

5.  Голодомор 1932-1933 рр. в Україні

6.  Національне та міжнародне засудження тоталітарно-репресивного режиму на Україні.

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 2, с. 267-323.

Про голодомор 1932-1933 рр. в Україні: Закон України від 28.11.2007, № 376-V // Відом. Верхов. Ради. – 2006. № 50. – Ст. 504.

Олійник О. Деякі питання становлення радянського трудового права // Вісн. Акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2001. – № 4 (27). – С. 237-245.

Єфіменко Г.Г. Радянська модернізація 1920-1930-х рр. // Укр. істор. жур. – 2002. – № 5. – С. 3-24.

Соломон П. Радянська юстиція за часів Сталіна (1924-1953) // Закон і бізнес. – 2004. – № 4. – С. 13.

 

Т е м а  18. Конституція УРСР 1937 р.

 

П л а н

 

1.  Підготовка й прийняття Конституції, її структура. Введення її в дію.

2.  Характеристика суспільного ладу в Конституції.

3.  Державний лад за Конституцією 1937 р.;

а) вищі і центральні органи влади й управління:

б) місцеві органи;

в) судові органи.

4.  Основні права й обов’язки громадян. Виборче пра­во. Декларативний характер статей Конституції про права і свободи.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 2.

Хрестоматія.

Мироненко О.М. Історія Конституції України. К.: Ін Юре. 1997.

Слюсаренко А.Г., Гусєв В.Т. Новітня історія держави і права України (1900-2000). – К.: Просвіта, 2000.

Мироненко О. Спроби обгрунтування засад захисту радянських конституцій 20-30-х років в офіційних колах СРСР та УРСР // Вісн. Конституц. Суду України. – 2005. – № 5. – С. 105-118.

 

Т е м а  19. Право України у період Другої світової війни (1939-1945)

 

П л а н

 

1.  Територіальні зміни в Україні, їх правове оформ­лення.

2.  Принципи перебудови правової системи УРСР піс­ля нападу фашистської Німеччини на СРСР.

3.  Зміни в конституційному законодавстві.

4.  Зміни в цивільному, земельному і колгоспному праві, в законодавстві про шлюб і сім’ю.

5.  Зміни в трудовому праві.

6.  Зміни в кримінальному і процесуальному праві.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 2.

Хрестоматія.

Ковалев Б.Н. Система налогообложения на оккупированной территории России в годы Великой Отечественной войны (1941-1944 гг.) // История гос-ва и права. – 2002. – № 2. – С. 20-22.

Скурихин С.М. Некоторые особенности применения мер уголовного наказания военными трибуналами в период 1941-1945 гг. // Акт. пробл. держави і права. – О., 2002. – Вип. 15. – С. 33-37.

Шевченко А.Є. Організаційно-правові заходи радянського уряду й органів внутрішніх справ щодо боротьби з дитячою безпритульністю у 40-і рр. XX ст. // Пробл. правознавства та правоохорон. діяльності. – Донецьк, 2005. – № 2. – С. 45-54.

 

 

 

Т е м а  20. Демократизація суспільно-політичного ладу

і права України у період десталінізації

(сер. 50-х - сер. 60-х рр.)

 

П л а н

 

1.  Передумови демократичних змін у період десталіні-зації.

2.  Зміни у суспільному ладі.

3.  Зміни в державному ладі. Децентралізація управління промисловістю.

4.  Демократизація в праві.

5.  Непослідовність і незавершеність демократичних процесів.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. Т. 2.

Хрестоматія.

Тимцуник В. Своєрідність викриття культу особи як головного знаряддя у боротьбі за владу напередодні XX з’їзду КПРС // Вісн. Укр. Акад. держ. управління при Президентові України. – 2003. – № 1. – С. 50-58.

Тимцуник В. Програма КПРС 1961 року: утопізм ідеології // Там же. – 2004. – № 4. – С. 68-75.

Павлов О. Аграрна політика радянської держави в 1960-1970-і роки: пріоритети, наслідки, уроки // Зб. наук. праць Нац. Акад. держ. управління при Президентові України. – 2005. – № 1. – С. 183-190.

 

Т е м а  21. Конституція УРСР 1978 р.

 

П л а н

 

1.  Розробка і прийняття Конституції 1978 р.

2.  Правовий статус УРСР як союзної республіки.

3.  Вищі органи влади й управління республіки.

4.  Місцеві органи влади й управління.

5.  Судові та правоохоронні органи.

6.  Права і свободи громадян.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 2.

Хрестоматія.

Мироненко О.М. Історія Конституції України. – К., 1997.

 

Т е м а  22. Проголошення української незалежної держави (1991 р.)

 

П л а н

 

1.  Прийняття Декларації про державний суверенітет України (1990 р.).

2.  Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.).

3.  Всеукраїнський референдум 1 груд. 1991 р.

4.  Історичне значення проголошення незалежної Укра­їни.

 

С п и с о к   л і т е р а т у р и

 

Підручник. – Т. 2.

Хрестоматія.

Шемшученко Ю. Конституція України і права людини // Право України. – 2001. – № 8. – С. 13-15.

Корнєєв А. Створення Конституції України (етапи становлення) // Вісн. Конституц. Суду України. – 2005. – № 3. – С. 53-62.

Ларін М. Минуле та майбутнє Основного закону України // Юрид. вісн. України. – 2005. – № 25. – С. 4.


5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів

 

Опис предмета курсу

 

 

Курс

Найменування

галузі

знань

Характеристика
навчального курсу

(структура залікового кредиту)

 

Кількість кредитів    ECTS: 6,0

 

 

 

Модулів: 3

 

 

Змістових модулів: 3

 

Загальна кількість     

годин: 216

 

 

 

Тижневих годин: 6

 

0304

“Право”

 

 

                     Обов’язкова:

 

Модуль I

 

Лекції: 80

 

Семінарські заняття: 50

 

Модуль ІI

 

 

Індивідуальна робота: 36

 

Модуль III

                       Самостійна робота: 50

                       Вид контролю: іспит

 

 

 

 

Організація поточного модульного контролю

 

Оцінювання знань студентів з історії держави і права України здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Історії держави і права України”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права України при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з історії держави і права України є систематичність та активність роботи, успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістовного модулю.  

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відві-дування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 4 балів;

б)         оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) від 0 до 5 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК, оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 9 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (при необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК, з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.


6. Індивідуальна робота студентів

 

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з історії держави і права України може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) історії держави і права України, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійс-нюється на альтернативній основі за власними інтересами і за попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріпляється кафедрою за студентської навчальної групою.  За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів.


7. Критерії оцінки успішності студентів

з навчальної дисципліни

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з історії держави і права України здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів  та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з історії держави і права України проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати знання з історії держави і права з сучасними соціальними і правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета  включаються, як правило, три питання з історії держави і права України.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

 

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.

Oцінка

за шкалою  ЕСТS

 

 

Визначення

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за 100-бальною  шкалою, що використовується в НЮАУ

А

Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

 

 

5

90-100

В

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

4

80-89

C

Добре – у загальному правильна робота з певною кількістю не значних помилок

75-79

D

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

 

 

3

 

 

 

70-74

Е

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

60-69

FХ

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти

2

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий  повторний курс

1-34

 

 

 

8. контрольні питання для підготовки

до іспитів

 

1.  Предмет курсу історії держави і права України. Метод вивчення курсу. Значення курсу.

2.  Періодизація курсу історії держави і права України.

3.  Держава скіфів: суспільний і політичний лад, джерела і основні риси права.

4.  Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї: суспільний і політичний лад, джерела й основні риси права.

5.  Боспорське царство: суспільний і політичний лад, джерела і основні риси права.

6.  Формування державності східних слов’ян.

7.  Утворення Київської Русі.

8.  Правове становище феодалів та духовенства в Київській Русі (IX–XII ст.)

9.  Правове становище селянства і міського населення в Київській Русі.

10.    Державний лад Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.)

11.    Руська Правда: походження, редакції, списки, значення для вивчення історії права Київської Русі.

12.    Право власності в Руській Правді. Спадкове право.

13.    Зобов’язальне право в Руській Правді.

14.    Злочини і покарання в Руській Правді.

15.    Судочинство в Руській Правді.

16.    Церковні статути князів Володимира і Ярослава Мудрого.

17.    Суспільний і державний лад Русі у період феодальної роздробленості (XII – XIV ст.).

18.    Галицько-Волинське князівство. Його значення в історії української державності.

19.    Право південно-західних земель Русі у період феодальної роздробленості (джерела, основні риси).

20.    Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і королівства Польського і його вплив на державотворчі процеси в Україні.

21.    Правове становище феодалів і духовенства на українських землях у складі Речі Посполитої.

22.    Правове становище селянства і міського населення на українських землях у складі Речі Посполитої.

23.    Державний лад на українських землях в складі Речі Посполитої.

24.    Джерела і основні риси права України (кінець XIV – перша пол. XVIII ст.).

25.    Виникнення українського козацтва. Запорізьке козацтво. Реєстрове козацтво.

26.    Війна українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої 1648 – 1654 рр.(причини, завдання, рушійні сили).

27.    Формування української національної державності і права у 1648 – 1654 рр.

28.    Правовий статус України за Переяславською угодою 1654 р.

29.    Автономний устрій України (друга половина ХVІІ ст.).

30.    Конституція Пилипа Орлика (1710 р.).

31.    Суспільний устрій України у складі Росії у XVIII ст.

32.    Державний устрій України у період наступу на її автономію (ХVІІІ ст.).

33.    Скасування гетьманства і гетьманщини (ХVІІІ ст.).

34.    Джерела права України в ХVІІІ ст. Кодифікація права України.

35.    Основні риси цивільного права України XVIII ст.

36.    Основні риси кримінального права України XVIII ст.

37.    Основні риси процесуального права України XVIII ст.

38.    Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга пол. ХVІІ – друга пол. ХVІІІ ст.).

39.    Суспільний лад України у складі Росії (перша пол. ХІХ ст.).

40.    Державний лад України у складі Росії (перша пол. ХІХ ст.).

41.    Основні риси права України у складі Росії (перша пол. ХІХ ст.).

42.    Кодифікація права України в І пол. ХІХ ст., її підсумки. Зібрання Малоросійських прав (1807 р.).

43.    Суспільно-політичний лад в західноукраїнських землях (кінець ХVІІІ – перша пол. ХІХ ст.).

44.    Джерела і основні риси права в західноукраїнських землях  (кінець ХУІІІ – перша пол. ХІХ ст.).

45.    Селянська реформа 1861 р. в Росії та її впровадження в Україні.

46.    Суспільний лад України (друга пол. ХІХ ст.).

47.    Державний лад України (друга пол. ХІХ ст.).

48.    Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в українських губерніях Росії.

49.    Судова реформа 1864 р. в Україні.

50.    Військові реформи 1860 –1870 рр. в Україні.

51.    Контрреформи другої половини ХІХ ст. в Україні.

52.    Основні риси цивільного права в Україні (друга пол. XIX ст.).

53.    Основні риси кримінального права в Україні (друга пол. XIX ст.).

54.    Основні риси фабрично-трудового права в Україні (друга пол. XIX ст.).

55.    Основи сімейного права в Україні (друга пол. XIX ст.).

56.    Суспільно-політичний лад в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті (друга пол. ХІХ ст.).

57.    Джерела і основні риси права в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті (друга пол. ХІХ ст.).

58.    Зміни в суспільному ладі України у період революції 1905 – 1907 рр. в Росії. Утворення політичних партій.

59.    Зміни в державному ладі у період революції 1905 – 1907 рр. Представництво у Державній думі Росії від українських губерній.

60.    Зміни у праві в Україні у період революції 1905 – 1907 рр.

61.    Ради робітничих депутатів в Україні у період революції 1905 – 1907 рр.

62.    Зміни в державному ладі й праві України у період Першої світової війни.

63.    Тимчасовий уряд, його органи в Україні та його законодавство.

64.    Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів в Україні у 1917 р.

65.    Боротьба за національно-державне відродження України. Утворення Центральної Ради.

66.    І і ІІ Універсали Центральної Ради.

67.    Утворення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал Центральної Ради.

68.    Проголошення незалежності УНР. ІУ Універсал Центральної Ради.

69.    Законодавство Центральної Ради.

70.    Утворення гетьманської держави П.П. Скоропадського.

71.    Державний лад гетьманату П.П. Скоропадського.

72.    Законодавство періоду гетьманської держави

П.П. Скоропадського.

73.    УНР за часів Директорії. Її державний лад і право.

74.    Західноукраїнська Народна Республіка.

75.    Законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.

76.    І Всеукраїнський з’їзд Рад Утворення Української Радянської Республіки.

77.    Боротьба за відновлення радянської влади в Україні (1918 – 1920 рр.).

78.    ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад. Конституція УСРР 1919 р.

79.    Воєнно-політичний союз УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками (1919 р.).

80.    Становлення воєнно-пролетарської диктатури і політика воєнного комунізму, її законодавче регулювання.

81.    Становлення та розвиток радянського законодавства в Україні (1917 – 1920 рр.).

82.    Нова економічна політика та її законодавче регулювання.

83.    Україна і створення Союзу РСР.

84.    Конституція УСРР 1929 р.

85.    Кодифікація радянського законодавства в Україні у період непу.

86.    Цивільний кодекс УСРР 1922 р.

87.    Кримінальний кодекс УСРР 1922 р.

88.    Земельний кодекс УСРР 1922 р.

89.    Кодекс законів про працю 1922 р.

90.    Суцільна колективізація та розкуркулювання у 30-ті роки. Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид проти українського народу.

91.    Формування адміністративно-командної системи управління в Україні у 30-ті роки.

92.    Конституція УРСР 1937 р. Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937 р.

93.    Державний устрій у Західній Україні в 1920-30-х рр.

94.    Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР (1939 р.).

95.    Основні риси права України у 1929 – 1941 рр. Антидемократичні деформації в праві.

96.    Перебудова державного механізму України у Великій Вітчизняній війні.

97.    Спроби ОУН відновити українську державність у 1941 р.

98.    Окупаційний режим та рух опору в Україні у Великій Вітчизняній війні.

99.    Основні джерела і риси права України у роки Великої Вітчизняної війни.

100.Суспільно-економічний лад України у післявоєнні роки (1945 – 1953 рр.), “Ждановщина”, продовження масових репресій.

101.Державний лад України у післявоєнні роки (1945 – 1953 рр.). Подальше укріплення тоталітарного режиму.

102.Основні риси права України у післявоєнні роки (1945 – 1953 рр.).

103.Десталінізація в Україні, її непослідовність і незавершеність (сер. 1950-х – сер. 1960-х рр.).

104.Суспільно-економічний лад України у період  десталінізації (сер. 1950-х – сер. 1960-х рр.). Шестидесятники. Дисиденти.

105.Державний лад України у період десталінізації.

106.   Основні риси права в Україні в період десталінізації.

107.Друга кодифікація радянського законодавства в Україні.

108.Адміністративно-командна система управління та її негативний вплив на суспільно-політичне життя у період уповільнення темпів соціально-економічного розвитку і застою (сер. 1960-х – сер. 1980 рр.).

109.Державний лад в Україні у період уповільнення темпів соціально-економічного розвитку і застою (сер. 1960-х – сер. 1980-х рр.).

110.Конституція УРСР 1978 р.

111.Соціально-економічна і політична ситуація в Україні у період перебудови (1985-1991 рр.)

112.Зміни в державному ладі й праві України у період перебудови.

113.Зміни у статусі України як союзної республіки у період перебудови. Декларація про державний суверенітет України (1990 р.).

114.Акт проголошення незалежності України (1991 р.).

115.Розбудова Української Незалежної держави (1991-1996 рр.).

116.Розробка і прийняття нової Конституції України 1996 р., її загальна характеристика.