МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

завдання

до практичних ЗАНЯТЬ

з кримінології

для студентів V курсу денних

і ІV курсу заочного факультетів

Харків

2006

ЗМІСТ

Загальні положення…………………………………………...		3
Тематика практичних занять…………………………………		4
Тема 1.	Поняття, ознаки злочинності, її кількісно-якісні показники і тенденції розвитку........................	4
Аудиторна контрольна робота
	Злочинність – соціально-правове негативне явище.....................................................................	9
	Загальна характеристика сучасної злочинності в країні.....................................................................	9
Тема 2.	Особа злочинця......................................................	10
Тема 3.	Причини й умови вчинення конкретного злочину....................................................................	13
Аудиторна контрольна робота
	Поняття і кримінологічне значення віктимної поведінки потерпілих............................................	17
Тема 4.	Запобігання злочинності.......................................	18
Аудиторна контрольна робота
	Спеціально-кримінологічне запобігання злочинності.............................................................	25
Тема 5.	Правоохоронні органи і суд – суб’єкти запобігання злочинності..................................................	25
Аудиторна контрольна робота
	Слідча профілактика злочинів.............................	32
Тема 6.	Методика кримінологічних досліджень..............	32
Тема 7.	Злочинність неповнолітніх....................................	35
Тема 8.	Організована злочинність......................................	38
Тема 9.	Рецидивна злочинність..........................................	41

Загальні положення

Практичні заняття сприяють закріпленню й більш глибокому засвоєнню студентами матеріалу, який викладається на лекціях і вивчається під час самостійної роботи над рекомендованою літературою. Так, практичні заняття з кримінології ставлять за мету поєднати теоретичні знання з набуттям навичок їх практичного застосування.

Тематика практичних занять підібрана в цьому виданні відповідно до найбільш важливих розділів кримінології. До кожної теми надаються питання для обговорення, законодавчі акти, рекомендована література та набір завдань, які визначаються викладачем для конкретного заняття. З деяких тем як вид контролю передбачається написання аудиторних робіт. Практичні заняття мають включати в себе також підготовку студентами рефератів з окремих питань, проведення письмових бліц-опитувань тощо.

Студенти повинні ознайомитися з питаннями для обговорення по заданій темі, необхідною літературою і законодавчими актами, підручниками, конспектами лекцій, а потім письмово розв’язати завдання.

Тематика практичних занять

Т е м а 1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ЗЛОЧИННОСТІ,

ЇЇ КІЛЬКІСНО-ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ

І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Питання для обговорення

1. Поняття, ознаки і визначення злочинності.

2. Співвідношення між злочинністю, окремими видами (групами) злочинів і конкретним злочином.

3. Кількісні показники злочинності: рівень злочинності, рівень судимості, коефіцієнти, ціна злочинності.

4. Якісні показники злочинності: структура, географія, екологія і топографія.

5. Кількісно-якісні показники злочинності: стан, динаміка, характер.

6. Латентна злочинність: поняття, різновиди, негативні наслідки, засоби її виявлення.

7. Загальна характеристика злочинності та її тенденції у сучасній Україні.

Список літератури

Даньшин И.Н Общетеоретические проблемы криминологии: Моногр. – Х.: Прапор, 2005.

Кальман А.Г., Христич И.А. Понятийный аппарат современной криминологии: Терминол. слов. – Х.: Гимназия, 2005.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Преступность в Украине // Бюл. законодательства и юрид. практики Украины. – 1994. – № 2.

ЗАВДАННЯ

1. Населення П. області складає 2,5 млн.чол., із них осіб, які не досягли 14-річного віку, – 700 тис. Протягом року на території цієї області було зареєстровано 1 850 злочинів, вчинених 2 010 злочинцями.

У сусідній Х. області мешкає 3,1 млн.чол., із них молодше 14-річного віку – 800 тис. За цей же час у Х. області 2 300 злочинців скоїли 2 180 злочинів.

Визначте коефіцієнти злочинної інтенсивності і злочинної активності в цих двох областях у розрахунку на 10 тис. і 100 тис. чол. населення. Дайте характеристику рівня злочинності в П. і Х. областях.

2. За рік у країні було зареєстровано 540 тис. злочинів, скоєних 250 тис. злочинців. Суб’єктами 33 тис. злочинів були жінки, 32 тис. – неповнолітні; ніде не працювали і не навчалися 87 тис. чол. Серед загальної кількості злочинів 340 тис. – корисливі, 21,5 тис. – насильницькі, 39 тис. – корисливо-насильницькі. Також серед зафіксованих 66 тис. – групові злочини, 46 тис. – рецидивні, 145,5 тис. – тяжкі та особливо тяжкі, 361 тис. – середньої тяжкості, 31 тис. – невеликої тяжкості. У містах було вчинено 376,6 тис., у сільській місцевості – 121,6 тис. злочинів, а також у сфері економіки – 39,9 тис. Кількість нерозкритих злочинів складає 226,4 тис.

На основі наведених даних визначте структуру злочинності за соціально-демографічними, кримінально-правовими і кримінологічними показниками та її характер. Які тенденції злочинності простежуються при аналізі її структури за цими даними?

3. У табл.1 наведена кількість злочинів, зареєстрованих в Україні за 14 років.

Таблиця 1

Роки	Кількість злочинів	Роки	Кількість злочинів
1991	405 500	1998	575 900
1992	480 400	1999	545 400
1993	539 300	2000	553 600
1994	572 200	2001	503 600
1995	641 900	2002	450 600
1996	617 300	2003	556 300
1997	589 200	2004	520 100

Розрахуйте абсолютні зміни (зростання, зниження) динаміки злочинності в Україні за базовим і ланцюговим методами.

4. У кримінальній статистичній звітності району не знайшли відображення такі злочини:

прораб С. украв і продав приватним особам будівельні матеріали на суму 15 000 грн. Ці матеріали шляхом ретельної підробки були оформлені як використані на ряді збудованих об’єктів. Поточними перевірками крадіжку було виявлено;

у нетверезому стані П. учинив сварку в робітничому гуртожитку, побив молодого робітника Ш., заподіявши йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Ні потерпілий, ні його товариш, який був присутній при цьому, боячись розправи з боку П., не повідомили нікому про те, що трапилось;

група шулерів виграла у кількох громадян 1 000 грн. Згодом, через три тижні, під час затримання і обшуку у винних було вилучено 2 500 грн. На допитах винні показали, що вони вигравали гроші за допомогою шахрайських засобів. У свою чергу потерпілі заявили, що вони вели себе необережно, азартно, часом даремно ризикували, одразу не усвідомили, що стали жертвами шахрайства. У зв’язку з цим вони своєчасно не повідомили про факт злочину; невідомі особи викрали мотоцикл ІЖ-58 у громадянина Д. Розглянувши заяву потерпілого, слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на тій підставі, що мотоцикл довгий час експлуатувався, на даний момент знаходиться в поганому технічному стані, для власника не має значної цінності.

До якого різновиду латентної злочинності належить кожен із цих злочинів?

5. Використовуючи дані, наведені в табл. 1, обчисліть темп зростання (зниження) і темп приросту (зниження) злочинності відносно 1991 року.

6. На основі даних, наведених у табл. 1, побудуйте статистичний графік динаміки злочинності в Україні. Охарактеризуйте тенденції розвитку злочинності у країні за цей період.

7. У 2004 р. в Україні було виявлено і зареєстровано 260 702 злочинці, серед них 6 410 – неповнолітні (учні шкіл, ліцеїв, гімназій – 6 499; учні ПТУ-СПТУ, коледжів, технікумів – 2 444); 33 478 – жінки: 172 985 – працездатні, які не працювали і не навчалися; 22 419 – безробітні; 50 962 – ті, що раніше вчинили злочин; 1 626 – іноземні громадяни; 39 049 – особи у стані алкогольного сп’яніння; 6 246 – ті, що вчинили побутові злочини.

Побудуйте й охарактеризуйте соціально-демографічну та кримінально-правову структури злочинців за цими даними.

8. У М. області була зареєстрована наступна кількість зґвалтувань: січень – 8, лютий – 9, березень – 15, квітень – 16, травень – 22, липень – 15, червень – 13, серпень – 11, вересень – 22, жовтень – 11, листопад – 13, грудень – 9.

Дайте характеристику сезонних коливань цього виду злочину. Які, на Вашу думку, чинники впливають на сезонні коливання цього злочину?

9. В один із років в Україні було викрито 309 808 осіб, які вчинили злочини. До кримінальної відповідальності притягнуто 143 949 осіб, звільнено від кримінальної відповідальності 62 011 осіб. Суд розглянув справи щодо 129 910 осіб, було засуджено 120 222; до позбавлення волі – 40 950, до виправних робіт – 25 978, умовно – 18 054, до інших покарань – 47 640; стосовно 8 126 осіб кримінальні справи припинено.

За наведеними даними розрахуйте питому вагу рівня судимості й дайте йому кримінологічну характеристику.

10. У 1990 р. в Україні до позбавлення волі було засуджено 35 947 чол., у 1996 р. – 35 055, у 1997 р. – 83 396, у 1998 р. – 86 437, у 1999 р. – 85 233, у 2000 р. – 80 765, у 2001 р. – 70 438, у 2002 р. – 61 168, у 2003 р. – 61 103, у 2004 р. – 54 224 чол.

Скільки в середньому кожного року засуджено до позбавлення волі?

11. Назвіть і дайте характеристику соціально-економічним і правовим факторам, що впливають на динаміку злочинності.

Які, на Вашу думку, чинники впливають на динаміку злочинності в Україні?

12. Ознайомтесь із табл. 2, в якій наведені кількісні показники злочинів в Україні за період 1989 – 2004 рр.

Таблиця 2

Роки	Кількість злочинів	Роки	Кількість злочинів
1989	173 997	1997	337 908
1990	186 683	1998	330 067
1991	187 468	1999	316 995
1992	207 326	2000	309 057
1993	242 363	2001	284 724
1994	269 599	2002	270 307
1995	340 421	2003	259 721
1996	387 360	2004	260 702

Визначте методом укрупнення інтервалів (інтервал – 5 років) і ковзної середньої загальну тенденцію злочинності в Україні за цей період.

13. Чи всі наведені дані можна вважати основними рисами сучасної злочинності в Україні (так, ні): а) тенденція до неухильного зростання злочинності; б) наявність організованої злочинності; в) дуже незначна питома вага у структурі злочинності тяжких і особливо тяжких злочинів; в) невеликий відсоток осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного сп’яніння; г) зменшення числа і ступеня суспільної небезпеки злочинів, що вчиняються у групі та рецидивістами; д) істотний зріст жіночої злочинності; е) певне зростання необережних злочинів; є) зниження побутових злочинів (суспільно небезпечних дій на ґрунті сімейно-побутових конфліктів); ж) стабілізація крадіжок приватного майна громадян; з) зростання економічної злочинності; і) низька латентність злочинів.

А у д и т о р н а к о н т р о л ь н а р о б о т а

Злочинність – соціально-правове

негативне явище

Варіанти:

1. Поняття й ознаки злочинності.

2. Злочинність – соціальне явище.

Загальна характеристика

сучасної злочинності в країні

Варіанти:

1. Кримінально-правова структура злочинності в Україні.

2. Кримінологічна структура злочинності в Україні.

Т е м а 2. ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ

Питання для обговорення

1. Поняття та визначення особи злочинця.

2. Формування специфічних рис осіб, які вчиняють суспільно небезпечні діяння.

3. Рівні кримінологічного вивчення особи злочинця.

4. Структура особи злочинця (соціально-демографічні, особисто-рольові, морально-психологічні, кримінально-правові риси).

5. Соціальне й біологічне у структурі особи злочинця.

6. Типологія злочинців.

Список літератури

Даньшин И.Н. К вопросу о понятии личности преступ-ника // Пробл. законності. – Х.: Харк. юрид. ін-т, 1980. – Вип.6.

Даньшин И.Н Общетеоретические проблемы криминологии: Моногр. – Х.: Прапор, 2005.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Сахаров А.Б. Личность преступника и причины преступности в СССР. – М.: Госюриздат, 1961.

ЗАВДАННЯ

1. Вів Ф. безладний спосіб життя: маючи високу кваліфікацію механіка, довго не затримувався на одному місці роботи (його неодноразово звільняли за численні прогули); систематично пиячив, внаслідок чого був визнаний хронічним алкоголіком; непристойно поводився у громадських місцях. Дружина і неповнолітній син залишили його, оскільки він постійно конфліктував, ображав їх, продавав спільне майно з метою придбання спиртного. Також Ф. підозрювався в розкраданні продуктів із магазину, але справу було припинено за недоведеністю.

Одного разу Ф. на подвір’ї свого будинку в нетверезому стані вчинив правопорушення, брудно лаявся, чіплявся до мешканців будинку, ображав їх. У зв’язку з цим його затримала міліція. Згідно зі ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення Ф. притягнуто до відповідальності за дрібне хуліганство.

Чи можна вважати Ф. злочинцем? Обґрунтуйте свою позицію. Дайте визначення особи злочинця.

2. Які з наведених нижче ознак і властивостей особи злочинця належать до соціально-демографічних, особисто-рольових, морально-психологічних і кримінально-правових:

ухилення від виконання своїх службових обов’язків; освіта; правовий нігілізм; потреби, інтереси індивіда, мотивація поведінки; наявність колишньої судимості; навмисна вина; каяття у вчиненому злочині; стать і вік особи; жорстокість; соціальний статус, який обумовлює злочинну поведінку (наприклад, особа – член злочинної групи); сімейний стан; вид вчиненого злочину; особливості вольової й емоційної сфери.

Це завдання може бути виконано шляхом групового аудиторного безмашинного контролю за успішністю студентів.

3. Ознайомтесь із наведеними фабулами кримінальних справ.

А. З 11 років П. почав тікати з дому, займався крадіжками продуктів і речей із магазинів. У зв’язку з цим перебував на профілактичному обліку в міліції. У 14 років його було притягнуто до кримінальної відповідальності за квартирну крадіжку. У перший же місяць після звільнення з колонії разом з Н., з яким познайомився під час відбування покарання, вчинив грабіж (ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі – КК України), за що був засуджений до шести років позбавлення волі. Відбувши покарання, він влаштувався працювати на завод. В один із робочих днів П. у відповідь на справедливе зауваження бригадира наніс останньому тяжке тілесне ушкодження. Суд визнав його винним у злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, і призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років. У колонії він порушував режим, ухилявся від праці, брав участь у бійках з іншими засудженими, які стали на шлях виправлення.

Б. Убивши свою дружину, Д. розчленував труп, склав у валізу і вийшов із дому. На вулиці його затримали працівники міліції. Слідством було встановлено, що Д. неодноразово судимий за хуліганство, грабіж і розбій.

В. Мати трьох дітей М., працюючи в ательє з пошиву жіночого одягу, одного разу під час примірки помітила, що замовниця вийшла з примірочної, залишивши там сумку. Скористувавшись цим, М. викрала гаманець із грошима. На роботі вона характеризувалася позитивно, користувалася повагою у співробітників. Факт вчинення злочину пояснила тим, що хотіла пошити сукню своїй донці до випускного балу у школі, а грошей не мала.

Г. Колишній спортсмен (штангіст) Ж., побачивши, що двоє хлопців пристають до дівчини, зробив їм декілька зауважень і зажадав, щоб вони припинили свої неправомірні дії. На що останні нецензурно відповіли, а своїх дій не припинили. Тоді Ж. ударив одного з них в обличчя, той упав і вдарився головою об стіну будинку, а на другий день помер у лікарні від отриманих тілесних ушкоджень. За місцем роботи і в побуті Ж. характеризувався позитивно, ніяких порушень громадського порядку не допускав і до відповідальності не притягався. Був законослухняним громадянином.

Використовуючи кримінологічну типологію, визначте тип особи злочинця, відповідь обґрунтуйте.

Т е м а 3. ПРИЧИНИ Й УМОВИ ВЧИНЕННЯ КОНКРЕТНОГО ЗЛОЧИНУ

Питання для обговорення

1. Загальні питання детермінації індивідуальної злочинної поведінки.

2. Безпосередні причини вчинення конкретного злочину.

3. Умови, що сприяють учиненню конкретного злочину.

4. Конкретна криміногенна життєва ситуація: поняття, різновиди, значення. Привід і зачіпка до вчинення злочину.

5. Взаємозв’язок між причинами, умовами і конкретною життєвою ситуацією в механізмі злочинної поведінки.

6. Роль віктимної поведінки потерпілих у механізмі вчинення конкретного злочину.

Список літератури

Даньшин И.Н Общетеоретические проблемы криминологии: Моногр. – Х.: Прапор, 2005.

Даньшин И.Н. Введение в криминологическую науку. – Х.: Право, 1998.

Зелінський А.Ф., Оніка Л.П. Детермінація злочину: Навч. посіб. – Х.: УкрЮА, 1994.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Курс кримінології. Загальна частина: Підруч. // За ред. проф. Джужи О.М. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Ривман Д.В., Устинов В.С. Виктимология: Учеб. – М.: Юрид. центр Пресс, 2000.

Туляков В.А. Виктимология. Социальные и криминологические проблемы. – О.: Юрид. лит., 2000.

ЗАВДАННЯ

1. За крадіжку К. було засуджено.

На попередньому слідстві й у судовому засіданні виявлено, що К. ріс і виховувався в несприятливому середовищі. Батько К. залишив дружину і трирічну дитину. Мати вела аморальний спосіб життя, досить часто вдома розпивала зі сторонніми спиртні напої, вихованням сина не займалась. Незабаром її було засуджено за крадіжку. Хлопчик жив у бабусі. У школі він вчився погано, двічі залишався на другий рік. Пізніше його направили до профтехучилища. Свій вільний час проводив на вулиці з старшими за віком хлопцями, почав пиячити, грати в азартні ігри. Для цього були потрібні гроші. Він позичив у “друзів” значну суму. Невдовзі вони зажадали повернення боргу. І К. вирішив скоїти крадіжку. Суд кваліфікував його дії за ч.3 ст.185 КК України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому).

Назвіть причини вчиненого К. злочину? Які обставини його особистого життя сформували схильність до злочинної поведінки?

2. Голова правління акціонерного товариства на неодноразові домагання Б. ввести його до складу акціонерів і членів президії товариства без внесення своєї частки до статутного фонду неодмінно відмовляв йому. Протягом трьох місяців Б. погрожував голові правління розправою. Про цей факт останній сигналізував до органів міліції. Однак ніяких попереджувальних заходів із цього приводу не було прийнято.

Одного разу Б. зайшов до кабінету голови, зачинив двері, поклав на стіл пістолет і заявив: “Або моє прохання буде задоволено, або ти звідси живим не вийдеш”. Голова правління намагався викликати охоронця, але комутатор було вимкнуто. Тоді він спробував заволодіти пістолетом. Виникла бійка, у ході якої вимагач вистрілив і смертельно поранив голову правління. Почувши постріл, прибігли охоронці й затримали злочинця.

У ході попереднього слідства і судового розгляду було встановлено: Б. раніше був двічі судимий за вимагання. Після умовно-дострокового звільнення над ним був встановлений адміністративний нагляд, правила якого він неодноразово порушував. Займався придбанням і зберіганням вогнепальної зброї.

За місяць до вбивства голови правління Б. телефонував його дружині й погрожував зробити її вдовою, наполягаючи вплинути на свого чоловіка. Органи міліції її заяву з цього приводу залишили також без уваги.

Які причини та умови сприяли вчиненню даного злочину?

3. Неповнолітній Є. вчинив особливо злісне хуліганство із застосуванням холодної зброї (ножа).

До вчинення злочину він працював слюсарем на заводі. До роботи ставився недбало, з’являвся в нетверезому стані, з товаришами по роботі був неввічливим, у громадських місцях поводився розбещено і цинічно. Керівництво цеху не реагувало на непристойну поведінку Є. На своєму робочому місці він виготовив ніж.

Злочин було вчинено в літньому парку культури, де проводилися дискотеки для молоді. Ці заходи супроводжувались колективними випивками. Патрулювання нарядів міліції у парку було неналежним.

Допит сусідів Є. показав, що він часто конфліктував у сім’ї, затівав п’яні дебоші у дворі будинку, де мешкав, погано впливав на підлітків – мешканців цього і сусідніх будинків.

На основі наведених даних складіть проект подання слідчого або окремої ухвали суду. До яких органів слід подати ці документи?

4. Дев’ятнадцятирічний П., звільнившись з місць поз-бавлення волі, де відбував покарання за крадіжку, протягом року ніде не працював, жив, за його словами, на “кишенькові” гроші, що давала йому мати – продавець винного відділу магазину. Інколи його не було вдома по декілька днів. Мати заявляла, що не могла позитивно впливати на сина, котрий зовсім її не слухав. Батько зловживав спиртними напоями, іноді разом із сином.

Призову до армії П. не підлягав: за висновком медич-ної комісії він страждав психічним розладом.

Через деякий час П. залучив до злочинної діяльності неповнолітніх Ч. і К., мешканців сусіднього під’їзду. Разом вони вчинили 6 крадіжок майна з магазинів району на загальну суму 30 тис. грн. Їх затримали. Було порушено кримінальну справу.

Слідством установлені наступні факти:

– П. перебував на обліку районного психіатра як хворий, що потребує регулярного обстеження, яке не було зроблено за останні три роки жодного разу;

– після відбуття строку покарання адміністративний нагляд над ним не був запроваджений, хоча адміністрація установи виконання відбування покарання характеризувала його вкрай негативно;

– школярі Ч. і К. навчалися в одному класі. Були серед відстаючих і недисциплінованих учнів. Вечорами збиралися в під’їзді, де жив П., останній багато і з захопленням розповідав про злочинний світ. Тут же вони іноді пиячили, не розходились до пізньої ночі. Неодноразово хлопці з цієї компанії пропонували мешканцям дому речі та продукти за низькими цінами, про що останні в міліцію не заявляли, вважаючи, що це не їхня справа;

– до дільничного інспектора міліції доходили чутки про негативну поведінку компанії П., але ніяких заходів ним вжито не було;

– у школі, де навчались звинувачені неповнолітні, класне керівництво здійснювалося формально. Індивідуальна робота з учнями носила поверховий характер. Проте директор школи все ж повідомив райвідділ міліції про непристойну поведінку Ч. і К. і попрохав викликати їх разом із батьками для бесіди, але така зустріч не відбулась;

– сім’ї Ч. і К. зовні благополучні. Батьки були перевантажені роботою і належної уваги дітям не приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною;

– за даними статистики за останні три роки в районі спостерігалось помітне зростання рівня злочинності, у тому числі й серед неповнолітніх. Як реагували на цей факт правоохоронні органи, у матеріалах справи не відображено.

Визначте причинно-наслідковий комплекс, який підштовхнув П., Ч. і К. до вчинення зазначеного злочину.

5. За зґвалтування Н. притягнуто до кримінальної відповідальності.

Потерпіла у своїй заяві, а потім під час допиту у слідчого повідомила, що познайомилася з Н. у престижному кафе. Там вони вдвох танцювали та вечеряли. Потім він запропонував їй піти до нього додому. За словами потерпілої, хлопець справляв “гарне враження”. У його квартирі вони дивилися програми по телевізору на “пікантні сюжети”. Потім господар, застосовуючи фізичну силу, зґвалтував її.

Як слід розглядати необачну, легковажну поведінку потерпілої при вчиненні злочину Н.?

А у д и т о р н а к о н т р о л ь н а р о б о т а

Поняття і кримінологічне значення віктимної

поведінки потерпілих

Варіанти:

1. Поняття віктимології як науки.

2. Роль віктимної поведінки в “механізмі” вчинення злочину.

3. Види віктимної поведінки.

Т е м а 4. ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Питання для обговорення

1. Поняття, визначення, цілі запобігання злочинності за Конституцією України.

2. Загальносоціальне і спеціально-кримінологічне запобігання злочинності, їх структура і загальна характеристика. Індивідуальне запобігання злочинності.

3. Об’єкт запобігання злочинності, його поняття, властивості та класифікація.

4. Методи спеціально-кримінологічного запобігання злочинності.

5. Суб’єкти діяльності по запобіганню злочинності. Міжнародні кримінологічні організації. Кримінологічні установи розвинутих зарубіжних країн.

6. Основні вимоги щодо заходів запобігання злочинності.

7. Науково-інформаційне, правове та інше ресурсне забезпечення спеціально-кримінологічного запобігання злочинності.

8. Віктимологічний аспекти запобігання злочинності.

9. Система запобігання злочинності в зарубіжних країнах.

10. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.

Список літератури

Голина В.В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО, 1989.

Голіна В.В. Попередження злочинності: Конспект лек-цій. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994.

Голина В.В. Научные подходы к деятельности по предупреждению преступности // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1996. – Вип. 31. – С.127 – 136.

Голіна В.В. Злочинності – організовану протидію. – Х.: Рубікон, 1998.

Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Моногр. – Х.: Прапор, 2005.

Зелінський А.Ф. Методика кримінологічних досліджень: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1992.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. – К.: Україна, 1997.

Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінолого-правове дослідження. – К.: Україна, 2000.

ЗАВДАННЯ

1. У відомому трактаті “Про дух законів” Ш. Монтеск’є обґрунтовав думку, що мудрий законодавець не стільки дбає про покарання за злочини, скільки про їх запобігання і робить це шляхом поліпшення моральності суспільства. Ч.Беккарія у роботі “Про злочини й покарання” впевнено зазначав, що основним засобом попередження злочинності є вдосконалення виховання – цього самого важкого, але й самого надійного засобу запобігання злочинів. Сім’я і держава, на його думку, повинні виступати як єдина виховна система.

Про який різновид запобігання злочинності йде мова? Прокоментуйте ці вислови з огляду на загальносоціальне запобігання злочинності.

2. Стаття 27 Конституції України проголошує: “Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.”

Назвіть основні кримінологічні напрями захисту цих прав людини.

3. Про який різновид запобіжної діяльності йде мова в наведених нижче випадках залежно від стадій розвитку злочинних посягань і можливості усунення криміногенних явищ:

– працівники районного відділу внутрішніх справ, довідавшись про можливість розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, затримали групу злочинців, які зробили замах на вчинення цього злочину;

– робітник механічного заводу К. був засуджений за систематичне розкрадання матеріальних цінностей, які вивозив з території заводу, використовуючи залізничний порожняк. Органи попереднього слідства внесли до адміністрації заводу подання, в якому зазначили необхідність старанного догляду порожняка перед виїздом з території заводу з метою недопущення розкрадання запасних частин;

– робітники автозаводу Ф. і П. вирішили вкрасти дев’ять коліс та акумуляторну батарею й умовилися вивезти це на автомобілі З., якого збиралися схилити до вчинення злочину. Про намір стало відомо робітникам служби захисту економіки від злочинних посягань РВВС. До міліції Ф., П., З. викликали для пояснення;

– безробітний М. з метою виготовлення і збуту в крупних розмірах фальшивих грошей установив у себе вдома спеціальний прилад і поліграфічне обладнання, придбав гравірувальний інструмент, цинк, фарби, спеціальний папір та ін. На цій стадії учинення злочину його було затримано і засуджено до позбавлення волі;

– у портфелі учня 10-го класу Н. був виявлений щоденник, де йшлося про те, що він має намір украсти з шкільного тиру пістолет Марголіна і використати його для розбійних нападів. Працівники карного розшуку РВВС вилучили пістолет з тиру. Дізнавшись про це, Н. відмовився від продовження злочинної діяльності;

– заздалегідь Д. і М. домовились викрасти з міського музею картину відомого художника, яку збиралися продати за кордоном. Злочинці були затримані.

Обґрунтуйте свою відповідь.

4. Підсумки проведеного інтерв’ю зі ста керівниками господарчих органів і громадських організацій з питань запобігання корисливим злочинам у системі агропромислового комплексу показали, що серед негативних явищ, які сприяють їх учиненню, значну роль відіграють такі обставини: помилки у підборі кадрів – 3%; недоліки обліку й контролю за матеріальними цінностями – 15%; нераціональне використання відходів – 2%; недбайливе використання автотранспорту – 2,5%; недоліки контрольно-ревізійної роботи – 30%; недоліки організаційно-технічного забезпечення охорони державного та колективного майна – 68%; слаба ефективність роботи правоохоронних органів – 7%; інші обставини – 6%.

Назвіть найбільш криміногенні об’єкти, які породжують і сприяють корисливим злочинам у системі агропромислового комплексу, відповідь обґрунтуйте. Які методи запобіжного впливу можуть бути використані?

5. Вирішальну роль у безпосередньому формуванні особи неповнолітніх, які в певних ситуаціях можуть учинити злочин, відіграють наступні криміногенні обставини: негативний вплив сім’ї або оточуючого середовища; підбурення з боку дорослих злочинців; тривала відсутність певних занять у неповнолітніх, які залишили навчання; бездоглядність; недоліки навчально-виховної роботи, організації працевлаштування і виховання в трудових колективах, в організації дозвілля, правового виховання, діяльності правоохоронних органів тощо.

Відомо, що початок злочинного шляху підлітків зазвичай зумовлюється одночасною чи послідовною дією криміногенного набору з трьох – п’яти криміногенних об’єктів.

Складіть ці криміногенні набори.

6. У ході вивчення кримінальних справ щодо навмисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень встановлено тісний взаємозв’язок між цими злочинами і двома різновидами конкретної життєвої ситуації: а) одноразовий конфлікт злочинця зі знайомими, родичами, подружжям, членами сім’ї (відповідно 47% і 35%); б) стала криміногенна ситуація, що характеризується високим напруженням міжособистих відносин (відповідно 68% і 42%), пов’язаних з алкоголізацією особи злочинця, попередньою судимістю, віктимною поведінкою потерпілих, невтручанням органів влади і правоохоронних органів та ін.

Які заходи ви запропонували б для розробки комплексу перспективних заходів запобігання навмисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень?

7. За даними дослідження така криміногенна властивість особи, як алкогольне сп’яніння, досить висока серед убивць і осіб, що вчинили тяжке тілесне ушкодження (відповідно 77% і 70%).

Який якісний показник криміногенності особи наведений у даному прикладі? Які ще кількісно-якісні показники криміногенного об’єкта ви знаєте?

8. Визначте суб’єкти, для яких запобігання злочинності є:

– основною або однією з основних функцій;

– однією з функцій у межах організаційно-управлінської діяльності;

– однією з функцій у межах правоохоронної діяльності;

– однією з функцій у межах державного управління та іншої загальносоціальної діяльності або її супутнім наслідком;

– неформальною реалізацією громадського обов’язку.

9. До системи суб’єктів запобігання злочинності у великому місті було включено й такі органи, установи та організації, як міські лікарні, друкарні, управління оперативної інформації міліції, органи реєстрації актів громадського стану (РАГС), нотаріальні контори та ін.

Представники управління оперативної інформації міліції, органів РАГС, лікарнень просили виключити їх із цього переліку, оскільки запобігання злочинності взагалі не входить до їх функцій.

Обґрунтуйте цю заяву. Кого можна вважати суб’єктом запобігання злочинності? Назвіть основні ознаки суб’єкта спеціально-кримінологічного запобігання злочинності.

10. До районного комплексного плану боротьби зі злочинністю були запропоновані такі запобіжні заходи:

– органам міліції не реєструвати осіб, які мають судимість за вчинення тяжких злочинів;

– узяти всіх осіб, звільнених із місць позбавлення волі, на профілактичний облік;

– поліпшити виховну й культурно-масову роботу серед старших класів;

– заборонити прийняття на роботу осіб, які мають судимість за вчинення тяжких злочинів;

– удосконалити пропускну систему на підприємствах з метою здійснення постійного контролю за часом приходу, перебування на роботі та її залишення працівниками;

– усіх хворих на алкоголізм і наркоманію притягти до відповідальності;

– відновити й поширити мережу громадських формувань для участі в охороні правопорядку і профілактичній роботі;

– вивчити стан і поширеність дитячої бездоглядності та безпритульності, а також криміногенний вплив злочинного елемента на підлітків, способи втягнення неповнолітніх у злочинні групи;

– опрацювати правові й організаційні основи ведення обліку, обстеження та лікування осіб, які мають залежність від алкоголю;

– розробити і здійснити запобіжні заходи щодо повного виключення проникнення корупції, організованої злочинності у правоохоронні та інші владні структури.

Ознайомтесь із запропонованими заходами та визначте щодо кожного з них (з посиланням у разу необхідності на нормативно-правові акти), чи відповідають вони таким вимогам, як законність, обґрунтованість, реальність, комплексність, конкретність.

11. Вимоги, що пред’являються до заходів запобігання злочинів: відомість, універсальність, законність, ефективність, економічна доцільність, докорінність, конкретність, реальність, гуманність, гласність, комплексність, цілеспрямованість.

Чи правильно вони названі?

12. Назвіть і обґрунтуйте правове забезпечення спеціально-кримінологічного запобігання злочинності в Україні.

13. Випишіть із Кримінального кодексу України статті, у диспозиції яких безпосередньо вказані ознаки віктимної поведінки потерпілих, що пом’якшують кримінальну відповідальність.

14. Групі вчених і практичних працівників було доручено підготувати короткочасний прогноз злочинності у місті на один рік уперед. Їм надали: статистичні дані про злочинність у місті за минулий рік; відомості про осіб, яких було засуджено до позбавлення волі; інформацію про територіальну поширеність злочинів; перелік підприємств, на яких зареєстровано найбільшу кількість правопорушників.

Яким методом прогнозування в даному випадку слід користуватися? Чи достатньо цих матеріалів для побудови кримінологічного прогнозу?

15. Об’єктом кримінологічного дослідження обрано велике промислове підприємство. Для його проведення залучено представників правоохоронних органів, профспілковий актив, громадськість підприємства.

Складіть схему плану-програми вивчення злочинності на окремому об’єкті.

А у д и т о р н а к о н т р о л ь н а р о б о т а

Спеціально-кримінологічне

запобігання злочинності

Варіанти:

1. Поняття та визначення спеціально-криміналістичного запобігання злочинності.

2. Види спеціально-кримінологічного запобігання злочинності та їх загальна характеристика.

3. Система запобігання злочинності в зарубіжних країнах.

Т е м а 5. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

І СУД – СУБ’ЄКТИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика роботи правоохоронних органів щодо запобігання злочинів.

2. Діяльність служб і спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ.

3. Слідча профілактика злочинів.

4. Запобігання злочинності судовими органами.

5. Основні напрямки запобігання злочинності органами прокуратури.

Список літератури

Голіна В.В. Слідча профілактика злочинів: недоліки та шляхи удосконалення // Рад. право. – 1985. – № 12.

Голіна В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1991.

Даньшин И.Н Общетеоретические проблемы криминологии: Моногр. – Х.: Прапор, 2005.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 4. – Ст.20.

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3342-XII // Там же. – 1993. – № 35. – Ст.358.

Про прокуратуру: Закон України від 5 листоп. 1991 р. № 1789-Х11 // Там же. – 1991. – № 53. – Ст.793.

Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 лип. 1993 р. № 510 // ЗП України. – 1994. – № 2. – Ст.30.

Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лип. 1995 р. № 502 // Там же. – 1995. – № 9. – Ст.237.

Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини: Постанова Верхов. Ради України від 23 берез. 2000 р. № 1592-III // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 15. – Ст.596.

ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте напрями діяльності органів внутрішніх справ щодо спеціально-кримінологічного запобігання злочинам (кримінологічна профілактика, запобігання та припинення злочинів), використовуючи нормативно-правові акти.

Назвіть основні.

2. Для яких служб і підрозділів органів внутрішніх справ запобігання злочинності є: а) суттєвим результатом основних функціональних обов’язків; б) одним із функціональних обов’язків; в) основним функціональним обов’язком; г) складовою частиною функціональних обов’язків.

Назвіть ці служби і підрозділи, використовуючи необхідні нормативно-правові акти та літературу.

3. Серед основних напрямів спеціально-кримінологічного запобігання органів внутрішніх справ названо такі: запобігання антисуспільним проявам у громадських місцях; нагляд за дотриманням законності в місцях позбавлення волі; запобігання розкраданням, крадіжкам, порушенням прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, фірм, організацій; припинення вчинення злочинів; виявлення й усунення девіантної поведінки, також причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів; запобігання бездоглядності та безпритульності дітей; кримінологічний аналіз злочинності на певній території; припинення незаконного придбання, схову, перевезення зброї, вибухових речовин, наркотиків тощо; запобігання порушенням паспортного режиму; запобігання порушенням правил дорожнього руху; нагляд за особами, які відбули покарання.

Чи правильно дана відповідь?

4. Серед наведених запобіжних заходів назвіть такі, що належать до діяльності карного розшуку і відділу боротьби з економічною злочинністю:

– аналіз злочинних проявів на території;

– виявлення й усунення причин і умов учинення корисливих злочинів;

– організація оперативно-розшукових заслонів;

– своєчасне усунення й затримання злочинців-гастролерів;

– запобігання фіктивному підприємництву, хабарництву, порушенням правил про валютні операції тощо;

– розшук викраденого транспорту і майна;

– активізація боротьби з корупцією і службовими посяганнями;

– виявлення осіб, раніше судимих за службові та господарчі злочини, які знову обіймають матеріально-відповідальні посади.

5. У вересні поточного року з місць позбавлення волі звільнився раніше двічі судимий за умисні злочини Ф., який формально підпадає під дію Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.

З часом він зареєструвався і влаштувався на роботу. Протягом півроку Ф. мав три порушення громадського порядку, за які був попереджений органами внутрішніх справ про те, що до нього може бути застосовано адміністративний нагляд. Згодом він знову вчинив порушення громадського порядку, за що його оштрафував начальник внутрішніх справ.

Дільничний інспектор від свого імені виніс постанову про встановлення до гр. Ф. адміністративного нагляду.

У постанові зазначені такі обмеження: заборонити вихід із дому з 21 до 6 год., перебування в кафе та ресторанах міста, виїзд за межі міста в особистих справах без дозволу органів внутрішніх справ; щомісячна реєстрація в міліції.

Дайте визначення індивідуального запобігання злочинності. З’ясуйте, чи правомірно підготував дільничний інспектор постанову про адміністративний нагляд від свого імені? Обґрунтуйте законність обмежень дій піднаглядного Ф. Назвіть нормативні документи, які регламентують обмеження щодо дій піднаглядних.

6. Подання слідчого – найбільш поширена форма його роботи щодо запобігання злочинам. У ньому підсумовується й узагальнюється запобіжна робота, яку проводив слідчий під час розслідування конкретної кримінальної справи.

У чому полягає зміст слідчої профілактики злочинів? Чи можна процесуальними засобами виявити причини й умови, що сприяли вчиненню злочину? Яким вимогам має відповідати подання слідчого?

7. Перевіряючи виконання подання по кримінальній справі, слідчий виявив, що службові особи, на ім’я яких воно було винесено, ніяких заходів для усунення причин і умов учинення злочину не вжили, хоча минуло більше 30 діб від дня одержання адміністрацією установи слідчого подання.

Що повинен зробити у цьому випадку слідчий? Дайте варіанти можливої реакції слідчого.

8. Використовуючи матеріали виробничої практики, назвіть типові помилки, яких припускаються органи попереднього слідства при виконанні вимог, передбачених ст.23.1 КПК України.

Відповідь обґрунтуйте.

9. Восени і навесні в місті збільшилась удвоє кількість зареєстрованих автотранспортних подій. Аналіз ситуації показав, що аварії вчиняють переважно водії легкових автомобілів особистого користування, а також мотоциклісти. Світлофори на багатьох перехрестях побиті і не налагоджені. Проїзна частина багатьох вулиць не відповідає технічним вимогам, розмітку порушено. Кожен третій водій, який спричинив аварію, був у нетверезому стані, кожна десята машина мала серйозні технічні несправності, з якими її не можна було випускати на лінію. З вини пішоходів, які грубо порушували правила переходу вулиць, виникло 20% дорожніх подій.

Назвіть загальносоціальні і спеціально-кримінологічні заходи, спрямовані на зменшення аварій у місті.

10. Робітник ремонтного заводу Д., який раніше притягався до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку, продовжував систематично красти запасні деталі з заводу. Під час обшуку в нього було вилучено цих деталей на загальну суму понад 5 000 грн. З огляду на актуальність справи та з метою підвищення профілактичного впливу на робітників керівництво і громадські організації заводу звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи виїзною сесією безпосередньо на заводі. Однак суд залишив клопотання без уваги.

Чи правильно зробив суд? Які завдання та цілі ставить і вирішує суд при розгляді справи на виїзній сесії?

11. Судом у відомчому плані спеціально-кримінологічного запобігання злочинності серед заходів удосконалення запобіжної діяльності були передбачені й такі:

– організація виїзних сесій по кожній кримінальній справі;

– виявлення по кожній кримінальній справі причин і умов, які сприяли вчиненню злочину;

– винесення по кожній кримінальній справі окремих ухвал щодо усунення причин і умов злочину;

– застосування судом заходів впливу до осіб, які допустили аморальну й антигромадську поведінку під час учинення злочину;

– інформування громадськості про окремі процеси й загалом про роботу суду в боротьбі зі злочинністю;

– підвищення ефективності участі громадськості в судових процесах;

– активізація діяльності з реалізації окремих ухвал та інформування суду;

– посилення правового і кримінологічного інформування.

Чи правильно сформульовані заходи? Які вимоги порушені? Які заходи щодо поліпшення запобіжної роботи ви ще знаєте?

12. Завідуючого складом Л. було притягнуто до суду за розкрадання державного майна, зловживання службовим становищем і службове підроблення. Свою злочинну діяльність Л. приховував оформленням фіктивних і безтоварних накладних. Він також систематично зловживав спиртними напоями, про що було відомо керівництву підприємства. За семирічний період роботи Л. на посаді завідуючого складом було проведено шість інвентаризацій, із яких п’ять – із грубим порушенням установленого порядку і правил їх проведення. Зокрема, перевіряючі не вимагали від Л. матеріального звіту на день інвентаризації, до справи ставилися формально. За рік завідуючий складом побудував жилий будинок, використовуючи дорогі будматеріали і залучаючи будівельників підприємства. До відповідних органів надходили сигнали про недостойну поведінку Л., але вони не були перевірені.

Запропонуйте проект окремої ухвали суду щодо обставин, які сприяли вчиненню Л. ряду злочинів. Кому слід адресувати цю ухвалу?

13. Визначте основні завдання прокурорського нагляду за виконанням законів про запобігання злочинності:

– контроль за виконанням законів щодо боротьби з пияцтвом, наркоманією, бродяжництвом, іншими криміногенними явищами;

– надання методичної та іншої допомоги суб’єктам запобігання злочинності;

– забезпечення прав і законних інтересів громадян, службових осіб, державних і громадських організацій, які виконують обов’язок щодо запобігання злочинам;

– вивчення громадської думки про причини й умови злочинності та ефективності заходів щодо їх усунення;

– збір матеріалу для складання інформаційних записок у різні органи влади та управління.

Відповідь обґрунтуйте.

14. Прокурор міста, ознайомившись із результатами вибіркового кримінологічного дослідження, звернув увагу на недостатню обізнаність громадян щодо положень закону про необхідну оборону і добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Так, з 3 600 опитаних, серед яких 627 осіб мали вищу освіту, 1 971 – середню, 1 002 – неповну середню, на ряд питань щодо поняття і змісту цих положень правильно відповіли: на перше – 12%, на друге – 9%, а 79% опитаних не змогли дати позитивної відповіді на жодне запитання. Наведені дані свідчать про низьку правову поінформованість населення.

Яких заходів може вжити прокурор у даному разі на підвідомчій йому території?

15. Прокурор, аналізуючи стан дорожньо-транспорт-них злочинів за минулий рік, виявив, що до криміногенних об’єктів, які викликають ці злочини, належать: нетверезий стан водіїв; необережність пішоходів; експлуатація несправного транспорту; небезпечний стан шляхів; погана оснащеність шляхів і вулиць дорожніми знаками; недостатня професійна підготовка працівників ДАЇ.

Найчастіше злочини вчинялися водіями державних і колективних сільськогосподарських підприємств.

Що може запропонувати прокурор для запобігання автотранспортним злочинам?

Аудиторна контрольна робота

Слідча профілактика злочинів

Варіанти:

1. Поняття “слідча профілактика”.

2. Форма та зміст подання слідчого.

3. Форми контролю за виконанням подання слідчого.

Т е м а 6. МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.

2. Суцільне і вибіркове спостереження. Правила вибірки.

3. Конкретно-соціологічні методи збору інформації.

4. Методи економічного аналізу.

5. Узагальнення й аналіз кримінологічної інформації.

Список літератури

Зелінський А.Ф. Методика кримінологічних досліджень. – К.: УМК ВО, 1992.

Кальман А.Г., Христич И.А. Понятийный аппарат современной криминологии: Терминол. слов. – Х.: Гимназия, 2005.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підруч. –Х.: Право, 2003.

Панкратов В.В. Методика криминологических исследований. – М.: Юрид. лит., 1972.

ЗАВДАННЯ

1. Складіть план-програму кримінологічного вивчення причин і умов скоєння господарських злочинів у районі.

2. Складіть план-програму кримінологічного вивчення причин і умов корисливих посадових злочинів і заходів щодо їх запобігання в районі.

3. Вивчається роль пияцтва у злочинах на автотранспорті.

Якою повинна бути кількість спостережень (кількість вибірки), щоб їх результати відхилялись не більш як на 4% від відповідних показників у країні (відомо, що 40% автоаварій скоюються водіями у нетверезому стані)?

4. Приблизна питома вага тяжких насильницьких злочинів по країні складає 10%.

Якою повинна бути вибірка при визначенні частки засуджених за ці злочини, щоб допустима помилка репрезентативності не перевищувала ± 3%?

5. Дослідники, вивчаючи особистість неповнолітніх правопорушників, встановили, що близько 20% із них виховувались у неповних сім’ях (без одного чи двох батьків).

Чи достатньо цих даних для висновку про те, що неповна сім’я є одним із криміногенних факторів формування особи злочинця? Що являє собою контрольна група і яким вимогам вона повинна відповідати за таких умов?

6. Для дослідження процесу соціальної адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі, вибірково було вивчено 300 осіб.

Визначте можливу помилку репрезентативності такого дослідження (відомо, що протягом року після звільнення близько 20% знову скоюють злочин).

7. Складіть анкету для стандартизованого інтерв’ю стосовно вивчення громадської думки про заходи щодо боротьби з економічною злочинністю в державі.

8. Визначте з наведеного нижче переліку, від чого залежить величина помилки вибірки:

1) способу відбору; 2) кількості одиниць, узятих для вибірки; 3) величини заданої помилки репрезентативності; 4) однорідності середовища, з якого проведена вибірка; 5) організації вибіркового дослідження; 6) способів обробки даних.

9. Які з поданих помилок можуть бути наявні при проведенні вибіркового дослідження: 1) реєстрації; 2) репрезентативності; 3) систематичності; 4) випадковості.

Відповідь обґрунтуйте.

10. Які психологічні методи можуть бути використані при розробці плану-програми індивідуальної профілактики злочинності стосовно неповнолітніх?

Дайте аргументовану відповідь.

11. Які статистичні, математичні та кримінологічні методи застосовуються для прогнозування розвитку злочинності?

Назвіть і охарактеризуйте їх з точки зору вірогідності.

12. Які відомості і з яких джерел потрібно отримати для вивчення рівня, динаміки, структури, причин та умов злочинності на окремому об’єкті?

Дайте переконливу відповідь.

13. Зазначте способи відбору одиниць сукупності для вибіркового дослідження. Обґрунтуйте, який спосіб відбору дає більш репрезентативні дані.

Т е м а 7. ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Питання для обговорення

1. Поняття, рівень, структура та динаміка злочинності неповнолітніх.

2. Особистість неповнолітнього злочинця.

3. Чинники злочинності неповнолітніх.

4. Запобігання злочинності неповнолітніх: загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні заходи.

Список літератури

Костюк О.В., Оболенцев В.Ф. Злочинність неповнолітніх та заходи її попередження в Україні за сучасних умов. – Х.: СПДФО Иолтуховський В.Л., 2003.

Кримінологія: Загальна та Особлива частина: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Про захист суспільної моралі: Закон України від 20 листоп. 2004 р. № 11296 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ч.2. – Ст.2736.

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січ. 1995 р. № 2095-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 6. – Ст.35.

Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 23 берез. 2000 р. № 1613 // Там же. – 2000. – № 27. – Ст.211.

О ратификации Конвенции о правах ребёнка: Пост. Верх. Совета УССР от 27 февр. 1991 г. № 789-ХII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 13. – Ст.145.

Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лип. 1995 р. № 502 // ЗП України. – 1995. – № 9. – Ст.237.

Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність // Вісн. Верхов. Суду України. – 2003. – № 4. – С.12 – 35.

Питання боротьби зі злочинністю // Зб. наук. пр. Ін-ту вивчення пробл. злочинності АПрН України. – Х.: Право, 2004. – Вип. 8.

ЗАВДАННЯ

1. Основні кримінологічні риси особи неповнолітніх злочинців:

стать, вік особи; освіта; правовий нігілізм; духовні потреби, мотивація поведінки; наявність колишньої судимості; професійна зайнятість; навмисна вина; розкаяння у вчиненому злочині; участь у злочинній групі; сімейний стан; вид вчиненого злочину; особливості вольової і емоційної сфери особи, егоїзм, жорстокість.

Визначте соціально-демографічні, особистісно-рольові, морально-психологічні і кримінально-правові:

2. Ознайомтесь з даними кримінальних справ.

А. Підліток Я. вважався “важким”. У школі постійно конфліктував з однолітками, часто пропускав заняття. Займався крадіжками продуктів і речей із магазинів. У зв’язку з цим перебував на профілактичному обліку в міліції. У 12 років утік із дому. У 15 років його було притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку з магазину. У колонії Я. постійно порушував режим, ухилявся від праці. Одного разу жорстоко побив іншого неповнолітнього засудженого.

Б. Виховувався Х. у неповній сім’ї. Він був одним із трьох дітей. Через скрутне матеріальне становище пішов працювати. До роботи ставився безвідповідально. Маючи доступ до матеріальних цінностей, Х. вкрав виробничу сировину, продав її, а отримані гроші витратив на розваги.

В. Родина М. була матеріально забезпечена. Батьки постійно опікувалися сином, давали йому значні суми на “кишенькові витрати”. Коли цих грошей М. стало не вистачати для забезпечення своїх розваг, він під загрозою фізичного насильства почав вимагати гроші у своїх однокласників. Потім з цією метою створив підліткову групу, яку очолив. Неодноразово організовував крадіжки речей із машин.

З’ясуйте тип злочинця, відповідь аргументуйте.

3. Вирішальну роль у безпосередньому формуванні особи неповнолітніх злочинців мають такі криміногенні обставини: 1) недостатнє виховання в сім’ї, бездоглядність; 2) негативний вплив оточуючого середовища; 3) підбурення з боку дорослих злочинців; 4) недоліки навчально-виховної роботи і відсутність контролю педагогів у школі; 5) неналежна організація дозвілля; 6) слабке правове виховання; 7) недоліки діяльності правоохоронних органів тощо.

Як відомо, злочинний шлях підлітків зазвичай обумовлюється послідовною дією трьох – п’яти криміногенних об’єктів, що становлять криміногенний набір.

Складіть ці криміногенні набори.

4. Дайте загальну характеристику діяльності сім’ї, школи, міліції, прокуратури як суб’єктів запобігання злочинності неповнолітніх.

Т е м а 8. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ

Питання для обговорення

1. Визначення поняття “організована злочинність” і її основні ознаки.

2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності в Україні за останні п’ять років.

3. Чинники відтворення організованої злочинності у країні.

4. Особливості загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання організованій злочинності.

Список літератури

Бажанов М.И. Понятие организованной преступной группы и преступной организации // Зб. наук. пр. Харк. цент-ру вивчення організ. злочинності. – Х.: Право, 2000. – Вип. 1. – С. 7 – 25.

Даньшин І.М. Усталені форми злочинності (кримінол. нарис). – Х.: Акта, 2002.

Дослідження ефективності боротьби з організованою злочинністю / В.І. Борисов, Г.А. Матусовський, І.М.Даньшин та ін. // Вісн. Акад. правових наук України. – 1997. – № 1. – С. 155 – 210.

Єфремов С. Поняття організованої злочинності // Право України. – № 9. – 2002. – С. 89 – 91.

Кулик А.Г. Факторы, обуславливающие распространение организованной преступности в Украине // Зб. наук. пр. Харк. центру вивчення організ. злочинності. – Х., 2000. – Вип. 1. – С. 139 – 161.

Кримінологія. Загальна і Особлива частини: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3341-12 // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст.358.

Усатий Г. Можливості кримінально-правового компромісу в боротьбі з організованою злочинністю // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 1. – C. 36 – 43.

Шостко О.Ю. Організована злочинність в Україні: деякі питання щодо ефективності боротьби з нею // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип.68. – С.91 – 101.

ЗАВДАННЯ

1. Дайте ознаки організованої злочинності (схематично).

2. Ознайомтесь із фабулами кримінальних справ.

А. Управлінням СБУ в Тернопільській обл. припинена діяльність організованої групи, до складу якої входило п’ять посадових осіб ТОВ “Транссервіс”, а також три громадянина Німеччини, які підозрюються в контрабанді транспортних засобів із Німеччини до України. Національне Центральне Бюро Інтерполу в Україні встановило, що співвласником німецької фірми “Континентінтернешнел”, яка експортувала ці автомобілі, є хазяїн фірми-імпортера в Україні Н. Ця німецька фірма не була продавцем автомобілів, а виконувала лише експедиторські (посередницькі) послуги, тобто вона фактично змінювала вартість транспортних засобів задля уникнення повноцінного оподаткування імпорту в Україні. За наявними даними автомобілі вносились до статутного фонду ТОВ “Транссервіс” під виглядом інвестицій на загальну суму 865,5 тис. євро.

Б. У ході оперативно-розшукових заходів було затримано П., К. і Д. Слідством встановлено, що П., 1980 р.н., раніше був засуджений за злочини, передбачені ст. 309 КК України. Після звільнення з місць позбавлення волі, він продав свою квартиру і на отримані кошти організував виготовлення і переробку наркотичної сировини. К. і Д. були також раніше засуджені. Пересуваючись по території Харківської обл., скуповували ацетильований опій у осіб циганської національності, після чого постачали його П. Останній, у свою чергу, збував сировину особам, не встановленим слідством. Під час оперативно-розшукових заходів проведено три оперативні закупки наркотичної речовини, у результаті яких було вилучено 32 мл ацетильованого опію.

В. Троє мешканців м. Харкова (двоє були приватними підприємцями, один ніде не працював і не навчався) дали об’яви в рекламних газетах про набір дівчат віком від 18 до 25 років на роботу танцівницями й офіціантками до Туреччини. П’ятьом дівчинам, які відгукнулись на об’яви, організатор Віктор із захопленням розповів про переваги роботи за кордоном. Його спільники С. і З. через знайомих у туристичній фірмі оформили необхідні папери і позичили частково гроші на квитки. Через два місяці дівчатка вже були в Туреччині. Турок, зустрівший їх в аеропорту, відвіз українок у похмуре місце, назвавши його “агентством працевлаштування”. Жінка, яка відрекомендувалась агентом, попросила паспорти дівчат для легальної реєстрації. Коли дівчата віддали паспорти, вона зникла. Цю жінку дівчата більше не бачили. Замість бару і клубу українки потрапили до публічного будинку. “Спочатку ми категорично відмовлялися, вирішили не піддаватися на погрози, незнайомі люди нагадали, що ми повинні повернути гроші за придбані квитки. Нас почали бити, не давали їсти, двом дівчатам, які особливо опиралися, кололи наркотики”. Пригнічені, “зламані” дівчата почали виконувати свої “обов’язки”. Одного разу, коли українок перевозили в інше місце, одна з них змогла втекти і зателефонувати додому. Після втручання правоохоронних органів України і Туреччини, проведення спільних операцій решта українських громадянок була знайдена й повернута на Батьківщину.

Визначте, до якого рівня організованої злочинності належать дії учасників організованих груп і злочинних організацій за ступенем організованості, територіальною поширеністю, спрямованістю злочинної діяльності.

3. Розкрийте повноваження суб’єктів запобігання організованій злочинності, використовуючи Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.

4. У чому полягає взаємозв’язок і взаємообумовленість організованої злочинності й корупції?

5. Яким чином організовані групи і злочинні організації використовують прибутки, отримані в результаті злочинних дій? Запропонуйте заходи спеціально-кримінологічного запобігання “відмиванню” грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.

6. Назвіть основні напрямки запобігання організованій злочинності.

Т е м а 9. РЕЦИДИВНА ЗЛОЧИННІСТЬ

Питання для обговорення

1. Поняття, рівень, структура та динаміка рецидивної злочинності.

2. Особистість злочинця-рецидивіста. Злочинна кар’єра.

3. Чинники рецидивної злочинності, причини та умови рецидивної злочинності в місцях позбавлення волі.

4. Запобігання рецидивній злочинності: загально-соціальні, спеціально-кримінологічні та пенітенціарні заходи.

Список літератури

Кримінологія: Загальна та особлива частина: Підруч. – Х.: Право, 2003.

Даньшин І.М. Усталені форми злочинності: Кримінол. нарис. – Х.: Акта, 2002.

Зелинский А.Ф.Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозирование). – Х.: Выща шк., 1980.

Батиргареєва В.С. Особливості детермінації рецидивної злочинності // Право України. – 2005. – № 2. – С. 63 – 66.

Батиргареєва В. До постановки проблеми “злочинної кар’єри” рецидивістів // Юрид. Україна. – 2005. – № 10 (34). – С. 64 – 70.

Кримінально-виконавче право України: Підруч. – Х.: Право, 2005.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

ЗАВДАННЯ

1. Згідно зі ст. 316 КК України Д. був засуджений до обмеження волі строком на два роки. Після відбуття покаран-ня він пройшов курс лікування і позбавився наркозалежності, створив сім’ю, організував власний бізнес, не допускав жод-них правопорушень.

Через чотири роки Д. повторно вчинив злочин, перед-бачений ч.2 ст. 248 КК України, за що отримав покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців.

Чи можна вважати Д. рецидивістом? Аргументуйте свою відповідь.

2. Звільнився Д. із місць позбавлення волі, де відбував покарання за груповий грабіж. Після цього він систематично зловживав спиртними напоями, не працював, жив за рахунок крадіжок виробів із кольорових металів.

Одного разу 15-річний В. запропонував Д. вчинити розбійний напад на одиноку 85-річну С., інваліда II групи, яка за його інформацією отримала 600 євро компенсаційних виплат за примусову працю в Германії у воєнні часи, на що Д. відразу погодився.

Уночі В. і Д., одягнувши шапочки зі спеціальними прорізами, виламали двері і проникли в будинок С. Не знайшовши у кімнатах грошей, В. запропонував Д. викрасти посуд із алюмінію і покинути приміщення. Останній із такою пропозицією категорично не погодився і пішов до кімнати, в якій спала потерпіла, щоб примусити її показати схованку грошей. У процесі катування потерпіла впізнала по голосу свого сусіда В., який, злякавшись, благав Д. утекти, на що той відповів: “Живі свідки нам не потрібні”. Після цього наніс наперед заготовленим ножем два удари в шию потерпілої, від яких настала її смерть.

Назвіть причини та умови рецидивної злочинної поведінки Д. Складіть проект подання слідчого про усунення причин та умов вчинення даного злочину.

3. Неповнолітній В. виховувався у неблагополучній сім’ї: батько двічі відбував покарання, мати зловживала спиртними напоями, була сожителькою різних чоловіків. Хлопець часто утікав із дому, жив на вокзалі з приятелями. За вчинення крадіжок на базарі був засуджений до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання кримінального покарання. Протягом випробувального строку В. не розлучився зі старою компанією і через півроку став учасником групового грабежу, за що отримав покарання у вигляді позбавлення волі із приєднанням невідбутої частини.

У колонії В. приєднався до вихованців антисуспільної спрямованості, злісно порушував вимоги режиму, за що двічі примусово поміщувався до дисциплінарного ізолятора.

Після переведення у виправну колонію вчинив бійку з засудженим А., якому спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, за що отримав новий строк покарання.

Після звільнення зустрів особу, з якою відбував покарання, і під час розпиття спиртних напоїв, у ході конфлікту з приводу взаємних образ, наніс смертельне поранення складаним ножем, який завжди носив із собою.

Назвіть умови формування особистості рецидивіста В., прослідкуйте основні етапи його злочинної “кар’єри”.

4. Неповнолітній С. вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, за що йому було призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, від відбування якого його звільнено згідно зі ст. 75 КК України. Протягом випробувального терміну С. знову вчинив крадіжку, за яку був засуджений до одного року і шести місяців позбавлення волі.

У колонії С. познайомився з досвідченими злочинцями, які навчили його професійних прийомів шахрайства в різного роду азартних іграх. Відшліфувавши злочинні навики, С. постійно обманним шляхом вигравав у карти в інших засуджених, змушуючи їх у рахунок погашення карткового боргу фізично розправлятися із засудженими, які стали на шлях виправлення.

Яких, на Ваш погляд, доцільно вжити заходів пенітенціарного запобігання у даному випадку?