DSpace Collection:
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/1297
2024-03-28T22:51:24ZModernization of Japan’s political system: from militarism to neoliberal democracy
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19022
Title: Modernization of Japan’s political system: from militarism to neoliberal democracy
Authors: Herasina, Liudmyla Mykolaivna
Abstract: Постановка проблеми. Основи модернізації політичного ладу Японії склалися внаслідок поразки націонал-фашистських режимів у Другій світовій війні. Через дискредитацію елітистської, мілітарної політичної системи розпочались процеси зламу старих політичних інститутів, реформування Конституції та зміна характеру влади. Стратегію демократичного «транзиту» японської держави заклала Декларація Потсдамської конференції 1945 р., у результаті сформувались умови демократичної модернізації на ґрунті неоконсервативної, а після – неоліберальної ідеології.
Аналіз наукових досліджень. Проблеми специфіки політичної системи Японії отримали розвиток у працях західних і вітчизняних науковців (Ф. Фукуями, Р. Давіда, С. Гантінгтона, Б. Екклестона, Ч. Ендрейна, М. Баглая, В. Чиркіна, Б. Поспе- лова, В. Рубеля та ін.) – питання японського традиціоналізму, імперської влади, мілітаризму в ХІХ–ХХ ст., динаміки політичної економії, трансформацій політичного ладу Японії в післявоєнні роки.
Метою статті є науковий аналіз кардинальних перетворень у структурі, функціях і характері політичної системи Японії з післявоєнних часів до сучасності, виокремлення суттєвих політико-правових аспектів цього процесу.
Виклад основного матеріалу. Післявоєнна окупаційна адміністрація США брала активну участь у розбудові засад демократії в Японії. Метою цих змін було проголошено: демілітаризацію країни; демобілізацію збройних сил і покарання військових злочинців; усунення перешкод на шляху відродження демократичних трендів японського суспільства; встановлення основних прав і свобод людини. Японія відмовилася від економічної автаркії й поступово увійшла до світової капіталістичної економіки. Політична модернізація здійснювалась за американською
«моделлю», але ідеологічне забезпечення їй надала так звана Доктрина Йошиду, націлена на досягнення післявоєнної стабільності. Конституційна реформа Японії 1945–1947 рр. закріпила три демократичних принципи: народного суверенітету; дотримання прав і свобод людини; пацифізму – відмови від війн і регулярної армії. Але поширення західних цінностей і «культ модернізації» призвели до послаблення традиційних японських політичних інститутів і моралі, а через швидку індустріалізацію і монополізацію загострилися соціальні проблеми. Тільки в 1985 р. отримала реалізацію доктрина «софтономіки» – японська версія постіндустріального суспільства як комплексне забезпечення національної безпеки, що проголосила «м’який» буржуазний індивідуалізм у межах традиційних соціальних зв’язків. За формою правління і системою органів влади сучасна Японія є конституційною парламентською монархією, але імператор не має реальної політичної влади і лишається символом нації. В країні склався ліберально-демократичний режим на засадах верховенства права, колегіальності управління й пацифізму. Після Другої світової війни діяла багатопартійна система з домінуючою Ліберально-демократичною партією; із середини 1990-х рр. систему партій було модифіковано, і нині уряд формується на основі партійних коаліцій. Двопалатний парламент забезпечує стійкий політичний баланс у державі через функції законодавства, формування уряду тощо. Усі компетенції виконавчої влади належать Кабінету міністрів Японії: керівництво державними справами і зовнішньою політикою; підготовка державного бюджету; видання указів з упровадження законів. При уряді діє широка мережа дорадчих органів як áкторів зрілого громадянського суспільства.
Висновки. Отже, у другій половині ХХ ст. в Японії відбулась модернізація по- літичного устрою держави від бюрократичної авторитарної системи, мілітаризму до неоліберальної демократії. Згідно зі ст. 1 Конституції Японії, єдиним носієм державного суверенітету вважається народ.2021-01-01T00:00:00ZPolitical culture of the modern world: epochal transformations
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19021
Title: Political culture of the modern world: epochal transformations
Authors: Polishchuk, Ihor Oleksiiovych; Maksimishyna, Tetiana Mykolaivna
Abstract: Постановка проблеми. Проблема політичної культури тривалий час знаходиться у фокусі уваги політичної науки, адже її інтерпретаційний потенціал дозволяє зрозуміти специфіку політичного розвитку та транзиту тієї чи іншої країни. Серед ключових індикаторів, що визначають природу того чи іншого по- літичного режиму, проблема культури взаємодії між політичною владою та народними масами посідає одне з чільних місць. Цей аспект політичної культури є одним із найголовніших з огляду на те, що він визначає якість проваджуваної політики, її демократичність або недемократичність.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бібліографія цієї проблеми вельми обширна, починаючи з античних мислителів Платона і Аристотеля, німецького філософа-просвітника Й. Гердера і закінчуючи сучасними авторами, серед яких встигли стати класиками сучасної політології американці Г. Алмонд, C. Верба. Сучасні уявлення про поняття «політична культура» викладаються видатними політологами Є. Вятром, П. Бурдьє, Дж. Сарторі, Д. Греєм, Д. Беллом. Важливі проблеми взаємодії між народом та політичною владою порушуються в роботах українських учених М. І. Михальченка, Д. І. Видріна, А. Адаменко, В. М. Бебика, М. І. Головатого, В. Д. Ребкала, В. О. Вєдєнєєва, В. Матусевича, В. С. Ясинської, М. Розумного, М. Кузьміна та ін.
Мета статті полягає в тому, щоби скласти дефініцію та визначити основні трансформації політичної культури традиційних та сучасних соціумів у контексті взаємодії між політичною елітою та народом. При цьому окремої уваги приділяється розгляду специфіки політико-культурних трансформацій українського суспільства.
Виклад основного матеріалу. У контексті теорії суспільств Е. Тофлера аналізується філософія стосунків та політична культура між народом та його правителями. Визначаються основні політико-культурні проблеми та перспективи розвитку Української держави в контексті її європейської інтеграції. Розкриваються головні тренди політико-культурного розвитку постмодерних суспільств. Висновок. У постмодерністській політичній культурі, швидше за все, участь громадян у суспільно-політичному житті розвиватиметься «хвилями», за синусоїдою, залежно від конкретної ситуації та її значення для їхніх інтересів.2021-01-01T00:00:00ZБоротьба за свідомість людей в епоху постправди
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19020
Title: Боротьба за свідомість людей в епоху постправди
Authors: Требін, Михайло Петрович; Чернишова, Таїсія Олексіївна
Abstract: Досліджено добу постправди як таку комунікативну ситуацію, яка сприяє поширенню пропаганди та контрпропаганди, оскільки породжує плюралізм інтерпретацій дійсності, а отже, і широкі можливості для створення фреймів, та визначається переважно емоційним сприйняттям інформації на противагу аналітичному розумінню та усвідомленій рефлексії. З урахуванням того, що основу контрпропаганди (так само, як і пропаганди) складає процес комунікації, визначено її структурні елементи.2021-01-01T00:00:00ZПроблеми функціональної зумовленості об’єктивної природи соціальних девіацій
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19019
Title: Проблеми функціональної зумовленості об’єктивної природи соціальних девіацій
Authors: Погрібна, Вікторія Леонідівна; Сахань, Олена Миколаївна
Abstract: У статті обґрунтовується об’єктивна природа соціальних девіацій та розкривається механізм трансформації індивідуальних антицінностей у соціальні через дослідження морфогенезу аберантної поведінки. На основі проведеного аналізу пропонується класифікація видів девіантної поведінки, де критерієм типологізації виступає раціональність / ірраціональність вибору дій. Вводиться поняття та розкривається сутність вимушеної девіації, яка характеризується безальтернативністю порушення однієї норми на користь іншої внаслідок наявності логічних суперечностей у системі норм, що врегульовують певний вид соціальних відносин.2021-01-01T00:00:00Z