Skip navigation
Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13194
Title: Методологические подходы к исследованию проблем хозяйственной правосубъектности предприятий (перспективный характер правового институционализма)
Other Titles: Методологічні підходи до дослідження проблем господарської правосуб’єктності підприємств (перспективний характер правового інституціоналізму)
Methodological Approaches in Studying the Problems of Economic Legal Personality of Enterprises (Perspective Nature of Legal Institutionalism)
Authors: Грудницкая, С.Н.
Грудницька, С.М.
Keywords: хозяйственное право
хозяйственная правосубъектность
субъекты хозяйствования
предприятие
методология
теория систем
институциональная экономическая теория
правовой институционализм
правовой институциональный поход
господарське право
господарська правосуб’єктність
суб’єкти господарювання
підприємство
методологія
теорія систем
синергетика
інституційна економічна теорія
правовий інституціоналізм
правовий інституціональний підхід
commercial law
economic legal personality
business entities
enterprise
methodology
theory of systems
synergetics
institutional economic theory
legal institutionalism
legal institutional approach
Issue Date: 2010
Publisher: Издательство Самарского государственного экономического университета
Citation: Грудницкая С. Н. Методологические подходы к исследованию проблем хозяйственной правосубъектности предприятий (перспективный характер правового институционализма) / С. Н. Грудницкая // Актуальные проблемы правоведения : сб. науч. тр. – Самара, 2010. – № 3. – С. 59–68.
Abstract: Проведен анализ методологического инструментария исследования проблем правосубьектности. Определено, что последним результатом развития социологической теории позитивистского направления стала общая теория социальных систем. Она рассматривает отношения и структуры как абсолютно не зависящие от людей, от их намерений и стремлений, т.е. проявляет излишний естественнонаучный подход к исследованию социальных явлений, за что справедливо критикуется. Жизнь показала целесообразность методологического синтеза теорий позитивистского направления с бихевиористскими теориями, исходящими из примата психического над социальным, и перехода от общей теории социальных систем (с приматом социального над индивидуальным, недоучетом иррациональных факторов) к синергетической теории открытых нелинейных социальных систем (всеобще определяемых всей совокупностью известных и неизвестных факторов). Аргументировано, что с учетом этого для развития методологии хозяйственно-правового исследования, основу которого составляет комплексный, системный подход, целесообразно: (1) восхождение от общей теории систем к синергетике; (2) обращение к адекватной синергетической концепции институциональной экономической теории; (3) и, соответственно, применение адекватной системному синергетическому подходу и институциональной экономической теории методологии правового институционализма. Кроме того, подчеркнута адекватность правового институционализма органической концепции права, что еще раз подтверждает его перспективный характер и стратегическое значение. Если юридическая концепция правопонимания означает характерный западной традиции континентального права номинализм, переросший в чистую теорию права, предполагающий антиномию частных и публичных интересов и законодательное установление приоритета одного интереса над другим, то органическая концепция правопонимания и адекватная ей восточная традиция континентального права восполняет ее реализмом, предполагающим предусматриваемое правовым институционализмом органическое сочетание частных и публичных интересов на основе духовных ценностей и свободу участия всех управомоченных лиц в правообразовании. Перспективным направлением дальнейших исследований является исследование проблем хозяйственного права с позиций правового институционального подхода.
Проведено аналіз методологічного інструментарію дослідження проблем правосуб’єктності. Визначено, що останнім результатом розвитку соціологічної теорії позитивістського напрямку стала загальна теорія соціальних систем. Вона розглядає відносини і структури як такі, що абсолютно не залежать від людей, від їх намірів і прагнень, тобто проявляє зайвий природничо-науковий підхід до дослідження соціальних явищ, за що справедливо критикується. Життя показало доцільність методологічного синтезу теорій позитивістського напрямку з біхевіористськими теоріями, що виходять із примату психічного над соціальним, і переходу від загальної теорії соціальних систем (з приматом соціального над індивідуальним, недоврахуванням ірраціональних чинників) до синергетичної теорії відкритих нелінійних соціальних систем (загально визначених всією сукупністю відомих і невідомих чинників). Аргументовано, що з огляду на це для розвитку методології господарсько-правового дослідження, основу якого складає комплексний, системний підхід, доцільно: (1) сходження від загальної теорії систем до синергетики; (2) звернення до адекватної синергетичної концепції інституціональної економічної теорії; (3) і, відповідно, застосування адекватної системному синергетичного підходу та інституційної економічної теорії методології правового інституціоналізму. Крім того, наголошено на адекватність правового інституціоналізму органічної концепції права, що ще раз підтверджує його перспективний характер і стратегічне значення. Якщо юридична концепція праворозуміння означає характерний західній традиції континентального права номіналізм, який переріс в чисту теорію права, що передбачає антиномію приватних і публічних інтересів і законодавче встановлення пріоритету одного інтересу над іншим, то органічна концепція праворозуміння і адекватна їй східна традиція континентального права заповнює її реалізмом, який передбачає передбачене правовим інституціоналізмом органічне поєднання приватних і публічних інтересів на основі духовних цінностей і свободу участі всіх уповноважених осіб у правотворенні. Перспективним напрямком подальших досліджень є дослідження проблем господарського права з позицій правового інституціонального підходу.
Description: The author has conducted the analysis of the methodological toolkit for the study of the problems of legal personality. It has been determined that the last result of the development of the sociological theory of the positivist trend was the general theory of social systems. It studies relations and structures as absolutely independent of people, from their intentions and aspirations, i.e., shows an unnecessary natural scientific approach to the study of social phenomena, and is fairly criticized for this. Life has showed the expediency of methodological synthesis of the theories of the positivist trend with behavior theories that emanate from the psychic primacy over the social one, and the transition from the general theory of social systems (with the social primacy over individual one, underestimation of irrational factors) to the synergetic theory of open non-linear social systems (universally determined by the totality of known and unknown factors). It has been argued that taking into account this, for the development of the methodology of economic and legal research, which is based on an integrated, systemic approach, it is expedient: (1) an ascent from the general theory of systems to synergetic; (2) addressing to an adequate synergistic concept of institutional economic theory; (3) and, accordingly, the application of the methodology of legal institutionalism adequate to the systemic synergetic approach and institutional economic theory. Besides, the author has emphasized on the adequacy of legal institutionalism of the organic concept of law, which once again confirms its perspective nature and strategic importance. If the legal concept of legal understanding means nominalism characteristic to Western tradition of continental law, which has evolved into a pure theory of law, involving the antinomy of private and public interests and the legislative establishment of the priority of one interest over another, then the organic concept of legal understanding and the corresponding Eastern tradition of continental law compensates it with realism, presupposing organic combination of private and public interests by legal institutionalism on the basis of spiritual values and the freedom of participation of all empowered persons within legal education. The perspective area for further research is the study of problems of commercial law from the standpoint of legal institutional approach.
URI: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/13194
Appears in Collections:Наукові статті Інститута управління і права

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Grudnytska_59-68.pdf295,96 kBAdobe PDFView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.