Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/14589
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorСахань, О.М.-
dc.contributor.authorКузь, О.М.-
dc.date.accessioned2018-05-20T18:21:40Z-
dc.date.available2018-05-20T18:21:40Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationКузь О. М. Постсучасна теоретизація соціальної реальності / О. М. Кузь, О. М. Сахань // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Політологія. – Харків, 2016. – № 2. – С. 95–112.ru
dc.identifier.urihttps://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/14589-
dc.descriptionThe article analyses postmodern connotations of concepts «social reality», «sociality», «subject», «subjectivity», studies the problem of social ontology. The conclusion is made that sociality is originated not by society, but by the interacting subjects in the process of existential communication or interpretation of institutional communication. The establishment and development of postindustrial society led to pivotal transformations of traditional social basis, forms and ways of person’s social life and mechanisms of his/her socialization. These radical changes have dual effects for sociality. On the one hand, the degree of individualization growth in the process of civilisational development leads to pathogenic for sociality propagation of the forms of individualism whose aggressively deviant and openly egocentric forms, while growing and gettinglegitimate against the background of deformation and decline of traditional forms of social existence which are family, community, ethnos, nation, etc, threatens with person’s desocialization. On the other hand, growing institutionalization of sociality, complication of social practices and their dynamic updating, arising and spread of new means and forms of communication as well as manipulation by human conscience make a threat of dehumanization of sociality: alienation of objective forms of a man’s social life and degradation of his/her subjectivity, increasing the power of outer social forces over him –economic, political, cultural, informative. In this situation the development of theoretical discourse of social is able to become a peculiar project of constructing sociality, after all, discursive formations themselves, thanks to their symbolic potential, to a certain extent, are becoming a reality. Against the background of diagnosis «death of the subject» which is now widely spread for social and humanitarian cognition on the whole, awareness of theoretical insolvency and practical danger of «desubjecivity» of sociality intensifies the search for theoretic – methodological instruments that are able to give sociality its anthropological measurement back. Basic concepts in this theoretical context are «social reality» and «subjectivity». The first one allows anthropological measurement reconstructing in ontology of sociality and overcoming alienation, stressing the impossibility of continuous objectification, and the second one allows articulating that measurement of a man, which is substantially making him/her a social subject, is able to protect him/her from social order domination.ru
dc.description.abstractСтаття присвячена постсучасній концептуалізації соціальної реальності. Аналізується поширення патогенних для соціальності форм індивідуалізму, агресивнодевіантні та відверто егоцентричні форми якого, розростаючись і легітимуючись на тлі деформації і занепаду традиційних форм соціального буття – сім’ї, спільноти, етносу, нації тощо, – становлять загрозу десоціалізації людини. Проблематизується дегуманізація соціальності як відчуження від людини об’єктивних форм її соціального життя і деградація суб’єктності людини, підсилення влади над нею зовнішніх соціальних сил – економічних, політичних, духовних. Зроблено висновок про те, що розгортання теоретичного дискурсу соціального здатне виступити своєрідним проектом конструювання соціальності, адже дискурсивні утворення завдяки своєму символічному потенціалу самі певною мірою перетворюються на дійсність.ru
dc.description.abstractСтатья посвящена постсовременной концептуализации социальной реальности. Анализируется распространение патогенных для социальности форм индивидуализма, агрессивно девиантные и откровенно эгоцентричные формы которого, разрастаясь и легитимизируясь на фоне деформации и упадка традиционных форм социального бытия – семьи, сообщества, этноса, нации и т. д., – представляют угрозу десоциализации человека. Проблематизируется дегуманизация социальности как отчуждение от человека объективных форм его социальной жизни и деградация субъектности человека, усиление власти над ним внешних социальных сил – экономических, политических, духовных. Сделан вывод о том, что развертывание теоретического дискурса социального способно выступить своеобразным проектом конструирования социальности, ведь дискурсивные образования благодаря своему символическому потенциалу сами в определенной степени становятся действительностью.-
dc.language.isootherru
dc.subjectпостсучасністьru
dc.subjectсоціальністьru
dc.subjectсоціальна реальністьru
dc.subjectсуб’єктru
dc.subjectсуб’єктністьru
dc.subjectпостсовременностьru
dc.subjectсоциальностьru
dc.subjectсоциальная реальностьru
dc.subjectсубъектru
dc.subjectсубъектностьru
dc.subjectpostmodernityru
dc.subjectsocialityru
dc.subjectsocial realityru
dc.subjectsubjectru
dc.subjectsubjectivityru
dc.titleПостсучасна теоретизація соціальної реальностіru
dc.title.alternativeПостсовременная теоретизация социальной реальностиru
dc.title.alternativePostmodern theorization of social realityru
dc.typeArticleru
Appears in Collections:Наукові статті кафедри соціології та політології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Sahan_Кuz_95-112.pdf295.12 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.