Правові аспекти феномену цифрової людини в кібернетичному та іншому просторі

Abstract

В статті розглядається питання про те, що між представниками оновленого людства (Homo digitalis, поява яких пов'язана з досягненнями біоінженерії, створенням живих істот, які поєднують органіку з неорганікою, та створенням неорганічної форми життя) може сформуватися новий простір комунікації, який отримає свої власні виокремлені характеристики, у тому числі протяжність, структурність, час, логіку та закони функціонування. Крім того, цифрова людина може не поділяти сучасні гуманістичні цінності, або сповідувати те, що сьогодні сприймається як антицінність. Покращені здібності (пам'ять, сила, спритність, швидкість, витривалість тощо) можливо буде використати не тільки для суспільно корисної діяльності, але й для здійснення протиправної поведінки, що може вплинути на появу нових кваліфікуючих обставин певних складів злочинів або ознак спеціального суб’єкта злочину. Так само, цифрова людина сама може стати об’єктом злочинного впливу або маніпулювання через втручання у роботу її пристроїв та(або) програмного забезпечення, що вказує на можливість криміналізації нових форм суспільно небезпечної поведінки.

В статье рассматривается вопрос формирования между представителями обновленного человечества (Homo digitalis, появление которых связано с достижениями биоинженерии, созданием живых существ, которые сочетают органику с неорганикой, и созданием неорганической формы жизни) нового пространства коммуникации, которое получит свои собственные выделены характеристики, в том числе протяженность, структуру, время, логику и законы функционирования. Кроме того, цифровой человек может не разделять современные гуманистические ценности, или исповедовать то, что сегодня воспринимается как антиценность. Улучшенные способности (память, сила, ловкость, скорость, выносливость и т.д.) возможно будет использовать не только для общественно полезной деятельности, но и для осуществления противоправного поведения, что может повлиять на появление новых квалифицирующих обстоятельств определенных составов преступлений или признаков специального субъекта преступления. Кроме того, цифровой человек сам может стать объектом преступного воздействия или манипулирования посредством вмешательства в работу его устройств и (или) программного обеспечения, что указывает на возможность криминализации новых форм общественно опасного поведения.