Кримінальна відповідальність судових приставів за законодавством другої половини XIX століття в Україні

Abstract

У статті розглянута проблематика сутності та значення кримінальної відповідальності судових приставів у контексті її закріплення в законодавстві другої половини XIX століття, а саме в Устрої судових установлень 1864 року, Статуті кримінального судочинства 1864 року, Уложенні про покарання кримінальні та виправні, у редакції 1866 року, Статуті цивільного судочинства 1864 року. У роботі підтверджено, що судовий пристав був значною фігурою в тогочасній судовій системі, на нього покладався великий обсяг повноважень. Отже, держава, маючи великі надії на нововведений прогресивний інститут судових приставів, у свою чергу, шляхом видання законів висувала високі вимоги до виконання ними службових обов’язків. Аналіз правових джерел вказує на те, що через певний проміжок часу, з огляду на характер їхньої діяльності, яка пов’язувалася, серед іншого, з операціями з великими грошовими сумами, учиняли правопорушення, які призводили до кримінальної відповідальності. Тому законодавцями розроблено механізм притягнення посадових осіб, зокрема судових приставів, до кримінальної відповідальності. У статті цьому приділено досить уваги, від початкового моменту розгляду справи в судовій установі, при якій перебував судовий пристав, а також надана коротка характеристика всіх подальших етапів притягнення його до кримінальної відповідальності. Також висвітлено цілу низку демократичних принципів кримінальної відповідальності, а саме: принцип законності, принцип справедливості, принцип обґрунтованості відповідальності, принцип змагальності, принцип забезпечення права на захист, принцип індивідуалізації покарання. Поруч із цим розглянуто питання про роль та значення Рад судових приставів, які розробниками судової реформи 1864 року запроваджувалися як з метою підвищення ефективності діяльності судових приставів, так і для попередження посадових правопорушень. Висвітлено відгуки тогочасних вищих посадових осіб на проблеми, пов’язані з порушеннями судовими приставами своїх функціональних обов’язків.