Форми експлуатації людини: частина І

Abstract

У чинному Кримінальному кодексі України відповідальність за торгівлю людьми передбачено у ст.149. Незважаючи на конвенційний характер цієї норми, законодавець неодноразово вносив зміни, які кожного разу стосувалися, в т.ч. й поняття "експлуатація людини", що виступає важливою криміноутвооюючою ознакою даного складу злочину. Ці зміни потребують критичного переосмислення щодо питань: чи можна та доцільно надати визначення поняттю "експлуатація людини" шляхом встановлення та законодавчого закріплення його індивідуальних ознак; чи повинен перелік типових форм експлуатації людини і надалі залишатися відкритим, якщо його залишити в кримінальному законі; чи потребує він скорочення. Метою статті є: встановлення загальних ознак, властивих поняттю "експлуатація людини"; розкриття змісту таких форм експлуатації, як сексуальна експлуатація, використання в порнобізнесі, примусова праця, примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан та залучення в боргову кабалу, які закріплені у п.1 примітки до ст.149 КК України; встановлення ознак, властивих поняттям "сексуальна експлуатація" та "трудова експлуатація"; вироблення пропозицій щодо законодавчого удосконалення норми, передбаченої ст.149 КК України. Результат. Встановлені загальні ознаки експлуатації людини, визначені індивідуальні ознаки трудової та сексуальної експлуатації. Обґрунтовано, що доцільніше задля визначення поняття "експлуатація людини" у тексті закону про кримінальну відповідальність використовувати відкритий перелік типових форм останньої. При цьому перелік підлягає скороченню за рахунок виділення більш широких форм експлуатації, якими є поняття "сексуальна експлуатація" та "трудова експлуатація".