Юрисдикція Суду Європейських співтовариств

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2009. Дисертація присвячена комплексному дослідженню юрисдикції Суду Європейських співтовариств як багатовимірному поняттю, що відображає не тільки сфери відання судової влади, предмет судового розгляду й судової діяльності, а й інституційну побудову судової системи Європейського Союзу та її місце в низці інших наднаціональних інститутів. Підкреслюється, що судова юрисдикція реалізується в обумовлених процесуальних формах – процедурах судового розгляду (провадження) й судових рішеннях. У роботі досліджується генезис юрисдикції Суду Європейських співтовариств й провадиться авторська класифікація всього масиву існуючої його юрисдикції. Найбільша увага приділяється вивченню 3-х основних процедур реалізації юрисдикції Суду ЄС. Ці процедури розглядаються з позиції пошуку засобів захисту прав приватних осіб у Суді Європейських співтовариств. Розкривається природа рішень Суду Європейських співтовариств, які виступають однією з форм реалізації його юрисдикції. Робиться висновок, що його рішення можна назвати «квазіпрецедентами» завдяки їх важливості й необхідності їх дотримання як певного взірця без обов’язковості слідування їм. Наводяться механізми кооперації Суду ЄС з національними судами держав – членів Європейського Союзу та їх вплив на розвиток інтеграційного правопорядку.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. – Киев, 2009. Диссертация посвящена комплексному исследованию юрисдикции Суда Европейских сообществ как многомерному понятию, которое отображает не только сферы осуществления судебной власти, предмет судебного разбирательства и судебной деятельности, но и институциональное построение судебной системы Европейского Союза и ее место наряду с другими институтами. Подчеркивается, что судебная юрисдикция реализуется в обусловленных процессуальных формах – процедурах судебного рассмотрения и судебных решениях. В роботе исследован генезис юрисдикции Суда Европейских сообществ, и проводится авторская классификация всего массива существующей его юрисдикции. Наибольшее внимание уделено исследованию 3-х основных процедур реализации юрисдикции Суда ЕС согласно соответствующим статьям Договора об основании Европейского Сообщества: процедуре по принудительному обеспечению исполнению обязательств государствами-членами (ст. 226-228), процедуре по делам об отмене нелегитимного нормативного акта Сообщества (ст. 230) и преюдициальной процедуре по рассмотрению дел по запросам национальных судов (ст. 234). Кроме того, указанные процедуры изучаются с позиции поиска способов защиты прав частных лиц в Суде ЕС. Раскрывается природа решений Суда ЕС, которые выступают одной из форм реализации его юрисдикции. Делается вывод, что решения Суда Европейских сообществ можно назвать «квазипрецедентами» в связи с важностью и необходимостью их соблюдения в качестве некоего образца без обязательности следования им. Иными словами их можно охарактеризовать как некий принцип, используемый для разрешения спора с различными вариациями. Своими решениями Суд ЕС влияет на право и институты Европейского Союза, что подчеркивает уникальную природу как самого Суда, так и Союза в целом. Раскрыты механизмы кооперации Суда Европейских сообществ с национальными судами государств – членов Европейского Союза и его влияние на развитие интеграционного правопорядка.